Опубліковано: 19-08-2026 10:13
Ринок нерухомості Вінниці за період від грудня 2025 року до липня 2026 року демонструє переважно позитивну цінову динаміку: у всіх основних сегментах, представлених у вибірці, підсумкова середньозважена ціна або орендна ставка в липні виявилася вищою, ніж наприкінці 2025 року. Водночас інтенсивність цього руху суттєво відрізняється. Вторинне житло, домоволодіння та офіси додали близько десятої частини вартості, промислово-складська нерухомість показала значно сильніше зростання в сегменті продажу, тоді як торгова нерухомість рухалася набагато стриманіше. Орендний ринок також залишався переважно висхідним, хоча всередині окремих розмірностей та класів спостерігалися локальні корекції. Аналіз виконано на основі даних GISPro | Інтерактивний звіт із використанням середньозважених показників.
За даними інструменту GISPro | Інтерактивний звіт, вторинний ринок квартир у Вінниці протягом аналізованого періоду демонстрував виразне подорожчання. Середньозважена ціна продажу зросла з 1 259 $/м² у грудні 2025 року до 1 397 $/м² у липні 2026 року, або на 10,9%. Це один із найбільш помітних результатів серед великих і достатньо наповнених сегментів міського ринку. Важливо, що зростання не обмежилося однією вузькою категорією: позитивна динаміка простежується у всіх групах квартир за кількістю кімнат.
Найвищу ціну квадратного метра в липні формували однокімнатні квартири. Їхній середньозважений показник зріс із 1 333 до 1 504 $/м², тобто на 12,8%. Двокімнатні квартири подорожчали з 1 251 до 1 384 $/м², або на 10,6%. Трикімнатний сегмент рухався спокійніше: 1 188 → 1 256 $/м², приріст 5,7%. Для квартир із чотирма і більше кімнатами ціна піднялася з 1 075 до 1 139 $/м², що відповідає 5,9%.
Таким чином, до липня 2026 року сформувалася досить чітка залежність: що компактніша квартира, то дорожчий квадратний метр. Це типова для житлового ринку логіка ліквідності. Покупець невеликої квартири сплачує більше за одиницю площі, але отримує нижчий абсолютний бюджет покупки, тоді як велике житло потребує значно більшого загального капіталу. Особливо показово, що саме однокімнатний і двокімнатний формати не лише залишилися найдорожчими за метр, а й продемонстрували сильнішу динаміку, ніж великі квартири.
Розподіл за класами забудови додатково підкреслює неоднорідність вторинного ринку. Житло підвищеної комфортності зросло з 1 384 до 1 538 $/м², або на 11,1%. Масова сучасна забудова економ-класу — з 1 183 до 1 321 $/м², тобто на 11,6%. Масова забудова радянських часів залишилася дешевшою: 1 159 → 1 236 $/м², приріст 6,6%.
Окремо привертає увагу стара дореволюційна забудова: середньозважена ціна піднялася з 1 405 до 1 641 $/м², або на 16,8%. Проте ця категорія представлена лише дев’ятьма спостереженнями в кожній із двох контрольних дат, тому її не варто трактувати як орієнтир для всього житлового фонду міста. У цьому випадку висока ціна може значною мірою відображати особливості конкретних об’єктів, їхнього розташування та стану.
Поверховість також суттєво диференціює вартість. Квартири, розташовані не на першому і не на останньому поверсі, подорожчали з 1 279 до 1 447 $/м², або на 13,2%, і в липні залишалися найдорожчою масовою категорією. Перший поверх зріс із 1 229 до 1 323 $/м² — на 7,7%, останній — із 1 214 до 1 282 $/м², або на 5,7%.
Отже, ринок продовжує оцінювати середні поверхи з премією. Для покупця це означає, що компроміс щодо поверху потенційно дає змогу зменшити вартість квадратного метра, тоді як для продавців квартир на комфортних середніх поверхах наявні дані підтверджують сильнішу цінову позицію.
Орендний ринок житла також зростав. Середньозважена ставка підвищилася з 7,3 $/м²/міс у грудні 2025 року до 7,9 $/м²/міс у липні 2026 року, що відповідає приросту 8,1%. Темп дещо нижчий, ніж у продажу, однак залишається відчутним.
Найвищою орендна ставка залишалася для однокімнатних квартир: 8,1 → 8,6 $/м²/міс, або +6,3%. Для двокімнатних вона піднялася з 6,5 до 7,1 $/м²/міс, що становить +10,3%. Трикімнатні квартири практично стабілізувалися: 6,2 → 6,3 $/м²/міс, або +2,0%. Чотирикімнатні та більші квартири зросли з 5,4 до 6,4 $/м²/міс, або на 18,6%, хоча цей підсегмент значно менший за масовий ринок однокімнатного та двокімнатного житла.
Структура ставок знову демонструє премію компактності. Навіть після суттєвого приросту великі квартири залишаються дешевшими за метр, ніж однокімнатні. Для орендодавця це свідчить про особливу цінність невеликого ліквідного формату, тоді як орендар великої квартири може отримувати більше площі за відносно нижчу ставку на квадратний метр.
За класами забудови житло підвищеної комфортності змінилося мінімально — з 8,3 до 8,4 $/м²/міс, або лише на 0,9%. Масова радянська забудова, навпаки, показала значно сильніший рух: 6,4 → 7,1 $/м²/міс, приріст 10,4%. Сучасна масова забудова подорожчала з 7,8 до 8,3 $/м²/міс, або на 5,8%.
Для старої дореволюційної забудови отримано зниження з 8,0 до 5,0 $/м²/міс, однак тут необхідна пряма ремарка: обережно: мала вибірка. У грудні ця категорія містить лише одне спостереження, а в липні — два. Тому відсоткову зміну в цьому підсегменті не можна вважати стійкою ринковою тенденцією.
Поверховість в оренді має менш різкий вплив, ніж у продажу, але диференціація зберігається. Середні поверхи зросли з 7,4 до 8,0 $/м²/міс (+8,0%), останні — з 6,8 до 7,6 $/м²/міс (+12,9%), перші — з 6,9 до 7,2 $/м²/міс (+4,2%). У липні найвищою залишилася ставка саме на квартири не на першому й не на останньому поверсі.
У сукупності продаж і оренда формують досить сильну картину вторинного житла. Ціни купівлі та ставки найму рухалися в одному напрямку, а найбільш ліквідні компактні формати продовжували утримувати премію за квадратний метр.
За даними GISPro | Інтерактивний звіт, офісний сегмент Вінниці продемонстрував ще один помітний висхідний рух. Середньозважена ціна продажу збільшилася з 1 690 $/м² у грудні 2025 року до 1 877 $/м² у липні 2026 року, тобто на 11,1%.
Найвищу абсолютну ціну в липні мали компактні офіси до 100 м² — 2 077 $/м² проти 1 962 $/м² у грудні, приріст 5,9%. Площі 100–300 м² подорожчали з 1 488 до 1 658 $/м², або на 11,4%. Для офісів 300–500 м², навпаки, зафіксовано корекцію з 1 178 до 1 113 $/м², або –5,5%.
Площі 500–1000 м² зросли з 1 145 до 1 577 $/м², тобто на 37,7%. Для офісів понад 1000 м² розрахункова динаміка ще більша — 693 → 1 110 $/м², або +60,3%, але липнева сукупна кількість для цієї категорії становить лише три спостереження. Тому тут обов’язкове застереження: обережно: мала вибірка. Саме через це найбільш надійним орієнтиром для офісного ринку залишаються компактні та середні площі, де вибірки значно більші.
За класом окремі офісні будівлі подорожчали з 1 546 до 1 926 $/м², або на 24,6%. Вбудовані офісні приміщення були набагато стабільнішими: 1 815 → 1 831 $/м², приріст лише 0,9%. Для бізнес-центрів розрахунок показує 974 → 1 833 $/м², але і в грудні, і в липні категорія представлена лише одним спостереженням. Обережно: мала вибірка — такий результат характеризує конкретні пропозиції, а не весь ринок бізнес-центрів Вінниці.
Цікаві зміни відбулися й за поверховістю. Перші поверхи зросли з 1 546 до 1 926 $/м² (+24,6%), тоді як офіси на неперших і неостанніх поверхах скоригувалися з 2 045 до 1 903 $/м² (–6,9%). Останні поверхи подорожчали з 1 511 до 1 606 $/м², або на 6,3%. Категорія з невідомою поверховістю має лише два спостереження на початку і одне наприкінці періоду, тому її показники слід трактувати винятково обережно.
На відміну від житлового сегмента, де середній поверх традиційно отримує премію, в офісах липнева структура практично зрівняла перший і середні поверхи. Це може відображати високу цінність приміщень із прямим доступом, окремим входом і можливістю обслуговування клієнтів.
Орендна ставка офісів зросла з 7,9 до 8,5 $/м²/міс, або на 7,9%. Отже, купівля та оренда офісів протягом аналізованого періоду рухалися синхронно вгору.
У найбільш масовій групі до 100 м² ставка піднялася з 8,3 до 8,9 $/м²/міс (+7,7%). Площі 100–300 м² — з 7,1 до 7,6 $/м²/міс (+7,6%). Для категорії 300–500 м² спостерігається невелика корекція — 8,8 → 8,6 $/м²/міс, або –2,6%.
Офіси 500–1000 м² зросли з 8,5 до 10,0 $/м²/міс, тобто на 17,1%, і саме вони сформували найвищу середньозважену ставку серед розмірностей у липні. Для площ понад 1000 м² ставка збільшилася з 5,7 до 6,7 $/м²/міс (+17,6%), хоча абсолютний рівень залишився найнижчим.
За класами окремі будівлі подорожчали в оренді з 8,0 до 8,7 $/м²/міс (+9,3%), а офісні приміщення — з 7,9 до 8,5 $/м²/міс (+7,7%). Різниця між двома основними форматами в липні була невеликою.
Подібна картина спостерігається й за поверхами. Перший поверх — 8,0 → 8,7 $/м²/міс, середні поверхи — також приблизно 8,0 → 8,7 $/м²/міс, останні — 7,9 → 8,5 $/м²/міс. Отже, орендний офісний ринок у липні характеризувався швидше загальним підвищенням ставок, ніж різким розшаруванням за поверховістю.
Торгова нерухомість продемонструвала набагато спокійнішу динаміку, ніж квартири, офіси чи промислово-складські об’єкти. Середньозважена ціна продажу підвищилася з 1 400 до 1 435 $/м², або на 2,5%. Фактично це сегмент відносної стабілізації з помірним позитивним нахилом.
Найвищу середню ціну серед розмірностей у липні мали торгові площі до 100 м² — 1 579 $/м² проти 1 559 $/м² у грудні, або лише +1,3%. Площі 100–300 м² зросли з 1 311 до 1 365 $/м² (+4,1%). Категорія 300–500 м² трохи подешевшала — з 1 163 до 1 150 $/м² (–1,1%).
Для площ 500–1000 м² отримано 1 171 → 1 255 $/м², або +7,2%, а для об’єктів понад 1000 м² — 792 → 972 $/м², або +22,7%. Попри сильніший приріст великих форматів, вони все одно залишаються дешевшими за метр, ніж компактні торгові приміщення.
За класом вбудована торгова нерухомість подорожчала з 1 349 до 1 456 $/м², або на 7,9%. Окремі будівлі, які формують значну частину вибірки, — з 1 413 до 1 447 $/м², лише на 2,4%. МАФи та ролети скоригувалися з 601 до 561 $/м², або на 6,7% вниз.
Поверховість демонструє значну неоднорідність. Перший поверх, найбільш характерний для street-retail, зріс з 1 413 до 1 447 $/м² (+2,4%). Неперші й неостанні поверхи, навпаки, знизилися з 1 358 до 1 088 $/м² (–19,9%). Для останніх поверхів отримано приріст з 1 116 до 1 496 $/м², однак ця категорія значно менша за масив першого поверху, тому її не слід автоматично переносити на весь ринок.
Загальна картина тут важливіша за окремі аномалії: масовий перший поверх залишається стабільною основою ринку торгових приміщень, тоді як інші формати значно сильніше залежать від характеристик конкретного об’єкта.
Середньозважена орендна ставка торгових площ зросла з 10,4 до 10,7 $/м²/міс, або на 3,6%. Це найповільніший приріст серед трьох основних орендних сегментів — квартир, офісів і торгівлі, але загальний напрямок залишився позитивним.
Для приміщень до 100 м² ставка практично не змінилася: 11,9 → 11,9 $/м²/міс, розрахункова зміна –0,1%. Саме ця група при цьому залишилася найдорожчою серед основних розмірностей. Площі 100–300 м² помітно посилилися — 9,0 → 10,1 $/м²/міс, або +12,9%. У групі 300–500 м² відбулася корекція з 9,7 до 9,1 $/м²/міс (–6,1%), а для 500–1000 м² — з 7,0 до 6,9 $/м²/міс (–1,8%). Найбільші об’єкти понад 1000 м² підросли з 6,2 до 6,4 $/м²/міс, або на 2,7%.
Вбудовані торговельні приміщення показали сильніший приріст — з 8,4 до 9,7 $/м²/міс (+15,7%), тоді як окремі будівлі зросли з 10,5 до 10,8 $/м²/міс (+2,7%).
Для МАФів/ролетів формальний розрахунок дає 12,0 → 24,0 $/м²/міс, але кількість становить лише чотири спостереження в грудні та три в липні. Обережно: мала вибірка. Аналогічно торговельні центри представлені одним і двома спостереженнями відповідно, тому обережно: мала вибірка і для цієї категорії.
Перші поверхи подорожчали з 10,5 до 10,8 $/м²/міс, середні — з 8,6 до 10,3 $/м²/міс, а останні залишилися майже без змін — близько 8,7–8,8 $/м²/міс. Дані підтверджують, що street-retail на першому поверсі продовжує утримувати високий рівень ставки, тоді як інші поверхи демонструють більшу волатильність.
Саме промислово-складський сегмент показав найбільший загальний приріст серед усіх ринків продажу Вінниці. Середньозважена ціна підвищилася з 269 до 350 $/м², або на 30,1%.
Особливо помітний рух відбувся серед невеликих об’єктів до 500 м²: 238 → 421 $/м², або +76,8%. Площі 500–1000 м² подорожчали з 263 до 337 $/м² (+28,0%), понад 1000 м² — з 288 до 322 $/м² (+11,8%).
Таким чином, до липня структура фактично змінилася: якщо у грудні великі об’єкти були дорожчими за метр, то в липні найвищу ціну демонстрував компактний промислово-складський формат. Це можна інтерпретувати як цінову премію більш ліквідним площам, які потребують меншого загального бюджету та потенційно придатні для ширшого кола користувачів.
За класами промислова нерухомість зросла з 257 до 333 $/м², або на 29,7%, а складська — з 283 до 389 $/м², або на 37,5%. Отже, сильний загальний приріст не є наслідком лише одного типу об’єктів: обидва основні класи рухалися вгору.
Водночас цей сегмент менший за обсягом вибірки, ніж житло або торгова нерухомість, тому темпи приросту доцільно оцінювати саме в контексті промислово-складського ринку, не порівнюючи механічно його волатильність із масовим житловим сегментом.
Орендний ринок промислово-складської нерухомості був значно спокійнішим. Середньозважена ставка збільшилася з 3,0 до 3,1 $/м²/міс, або лише на 2,8%.
Об’єкти до 500 м² зросли з 3,0 до 3,1 $/м²/міс (+4,7%), площі понад 1000 м² — з 3,0 до 3,2 $/м²/міс (+5,9%). Натомість категорія 500–1000 м² скоригувалася з 3,0 до 2,7 $/м²/міс, або на 11,5% вниз.
За типом об’єкта промислові площі дещо подешевшали — 3,0 → 2,9 $/м²/міс, або –3,2%, тоді як складські приміщення подорожчали з 3,0 до 3,6 $/м²/міс, тобто на 18,6%.
Це створює цікавий контраст: у продажу сегмент показав сильний ціновий стрибок, тоді як оренда загалом залишається майже стабільною. Для інвестора така розбіжність означає необхідність окремо оцінювати ціну входу та реалістичний рівень орендного доходу, не припускаючи автоматично, що зростання вартості активу супроводжується таким самим підвищенням орендних ставок.
За даними GISPro | Інтерактивний звіт, середньозважена ціна продажу приватних домоволодінь зросла з 890 $/м² у грудні 2025 року до 980 $/м² у липні 2026 року, або на 10,0%. За темпами динаміки цей сегмент майже повторив вторинний ринок квартир.
Будинки до 100 м² зросли з 883 до 988 $/м² (+11,9%). Наймасовіша група 100–300 м² — з 897 до 973 $/м² (+8,5%). Об’єкти 300–600 м² подорожчали з 875 до 951 $/м², або на 8,7%.
Для домоволодінь понад 600 м² розрахунок показує різкий стрибок з 491 до 1 059 $/м². Однак у грудні ця група містила лише два спостереження, тому обережно: мала вибірка. Такий приріст не можна використовувати як доказ більш ніж дворазового подорожчання всього сегмента великих особняків.
За типом об’єкта звичайні будинки подорожчали з 901 до 985 $/м² (+9,3%). Котеджі — з 832 до 988 $/м² (+18,6%), таунхауси — з 811 до 897 $/м² (+10,6%), частини будинків — з 945 до 1 067 $/м² (+12,9%). Недобудови зросли з 851 до 1 054 $/м², а дачі — з 595 до 1 003 $/м². Останні дві категорії мають помітно меншу вибірку, ніж звичайні будинки, тому їхня динаміка сильніше залежить від складу конкретних пропозицій.
Важливим є загальний результат: основні, найбільш наповнені категорії домоволодінь — будинки, таунхауси й котеджі — завершили період вище грудневого рівня. Це дозволяє говорити про достатньо широкий характер зростання всередині сегмента, а не про зміну середньої лише через один вузький клас.
Ринок землі також завершив період у плюсі. Середньозважена ціна ділянок під ІЖБ підвищилася з 5 888 $/ар у грудні 2025 року до 6 300 $/ар у липні 2026 року, або на 7,0%.
Найдорожчими в абсолютному вимірі залишалися компактні ділянки до 15 ар: 6 089 → 6 439 $/ар, приріст 5,7%. Для ділянок від 15 до 30 ар середня ціна зросла з 4 582 до 5 295 $/ар, або на 15,6%. Для ділянок понад 30 ар — з 4 093 до 4 905 $/ар, тобто на 19,8%.
Отже, тут одночасно діють дві тенденції. По-перше, менші ділянки залишаються найдорожчими за одиницю площі. По-друге, більші ділянки протягом періоду скорочували свій ціновий дисконт швидше, демонструючи вищі темпи приросту.
Це важливо для покупця землі: велика ділянка все ще обходиться дешевше за ар, але цінова різниця порівняно з компактним форматом зменшується. Для продавця невеликої ділянки дані підтверджують премію за компактність, тоді як власники більших наділів можуть спиратися на сильнішу відносну динаміку останнього періоду.
Загальна картина ринку нерухомості Вінниці станом на липень 2026 року виглядає значно більш висхідною, ніж корекційною. Усі основні агреговані показники завершили період вище грудня 2025 року. При цьому немає одного універсального темпу: різні сегменти перебувають у різних фазах руху.
Вторинне житло виглядає одним із найбільш збалансованих сегментів. Продаж квартир зріс на 10,9%, оренда — на 8,1%. Премію за метр утримують компактні квартири, особливо однокімнатні, а в продажу додатковою перевагою залишаються середні поверхи. Це свідчить про збереження високої цінності ліквідних форматів.
Офісний ринок також посилився з обох боків: продаж +11,1%, оренда +7,9%. Особливої уваги заслуговують невеликі офісні приміщення: вони залишаються найдорожчими за квадратний метр і водночас мають достатню вибірку, щоб вважати цей результат більш репрезентативним, ніж різкі зміни у вузьких категоріях великих площ або бізнес-центрів.
Торгова нерухомість, навпаки, є сегментом більшої цінової стабільності. Продаж додав 2,5%, оренда — 3,6%. Компактні торгові приміщення продовжують утримувати найвищу ставку та високу ціну продажу, а перший поверх залишається ключовим масовим форматом street-retail.
Промислово-складський сегмент виявився найдинамічнішим у продажу — +30,1%, причому найбільший приріст припав на компактні об’єкти. В оренді ситуація значно спокійніша — лише +2,8% загалом. Саме цей розрив між ціною активу та орендною ставкою є однією з найважливіших особливостей сегмента станом на липень.
Домоволодіння з приростом 10,0% фактично рухалися в одному темпі з квартирами. Основна маса будинків і котеджних форматів завершила період дорожче, хоча результати для дуже великих будинків не слід переоцінювати через малу вибірку.
Земля під ІЖБ подорожчала на 7,0%. Компактні наділи продовжують коштувати найдорожче за ар, але більші ділянки демонструють швидші темпи приросту. Таким чином, сегмент землі також не випадає із загальної позитивної динаміки вінницького ринку.
Покупцям квартир варто особливо уважно порівнювати ціну не лише за загальним середнім показником міста, а й за кількістю кімнат, класом будинку та поверхом. Розрив між однокімнатними й великими квартирами за вартістю метра є відчутним, тому більша квартира може виявитися дешевшою в перерахунку на одиницю площі. Якщо бюджет обмежений, перший або останній поверх також може створювати простір для економії порівняно із середніми поверхами.
Покупцям комерційної нерухомості доцільно особливо ретельно аналізувати співвідношення вартості об’єкта й потенційної орендної ставки. Це насамперед стосується промислово-складського сегмента, де продаж зростав значно швидше за оренду. Сам факт подорожчання активу ще не означає пропорційного збільшення поточного доходу від нього.
На житловому й офісному ринках ставки зросли, тому при виборі об’єкта важливо оцінювати не лише абсолютну місячну суму, а й ставку за квадратний метр. Великі квартири та великі офіси в окремих категоріях можуть давати помітний дисконт за метр порівняно з компактними форматами.
Для бізнесу в торговій нерухомості економія за рахунок непершого поверху має співвідноситися з функціональністю конкретного приміщення. Перший поверх залишається дорожчим масовим форматом, але його премія може мати економічний сенс для бізнесу, якому критично потрібні прямий доступ та фасадність.
Продавцям житла дані дають підстави диференціювати цінову стратегію. Компактна квартира на комфортному поверсі перебуває в іншому ціновому середовищі, ніж велике житло на першому чи останньому поверсі, тому механічне орієнтування лише на середню ціну міста може призводити до помилкового позиціонування.
Продавцям офісних, торгових і промислових приміщень особливо важливо враховувати розмірність. Саме вона в окремих сегментах формує різницю в сотні доларів за квадратний метр. Невелика ліквідна площа не повинна оцінюватися за тією самою логікою, що великий комплекс.
Зростання орендних ставок житла та офісів створює сприятливіші умови для власників, але дані не свідчать про однакову динаміку всіх категорій. Підвищення ставки повинно враховувати клас, площу та поверховість, а не базуватися лише на загальному ринковому прирості.
У торговій нерухомості загальний приріст оренди був досить помірним. Тому для власника якісного приміщення потенційно важливішими можуть бути стабільність орендаря та мінімізація вакантності, ніж спроба механічно перенести на конкретний об’єкт найбільші відсоткові зміни з вузьких підкатегорій.
Для інвестора найбільш цікавим є не абсолютний рейтинг сегментів, а співвідношення темпів продажу, оренди, ліквідності та розміру вибірки. Вторинні квартири демонструють одночасне зростання вартості активу та орендних ставок, що робить їх одним із найбільш зрозумілих для аналізу сегментів. Офісний ринок також показує синхронний позитивний рух.
Промислово-складська нерухомість потребує іншого підходу: зростання ціни продажу на 30,1% при збільшенні оренди лише на 2,8% означає, що рішення про купівлю має базуватися на характеристиках конкретного активу та реалістичному грошовому потоці. Земельний сегмент, своєю чергою, може бути цікавим довгостроковому інвестору, але тут особливе значення має розмір ділянки: компактні наділи дорожчі за ар, тоді як більші останнім часом зростали швидше.
У цілому станом на липень 2026 року ринок Вінниці виглядає сильнішим, ніж наприкінці 2025-го. Однак найкраще це зростання читається не через одну усереднену цифру, а через детальні розрізи: саме вони показують, де підвищення підтримується великими вибірками, а де сильний відсоток є результатом вузької групи пропозицій.
Джерела даних: аналітичний модуль GISPro | інструмент "Інтерактивний звіт" (дані за грудень 2025 … липень 2026 (включно)) та внутрішня база. Основні статистичні показники та тренди розраховано на основі вибірки релевантних оголошень з бази даних GISPro.
📝 Примітка: Аналітичні матеріали створено на основі власної бази даних, публічної статистики та з використанням аналітичних інструментів. Всі тексти є унікальними та адаптованими для інформаційних цілей.
⚖️ Авторське право: Весь контент є інтелектуальною власністю автора публікації. Будь-яке копіювання або використання матеріалів дозволяється лише з активним посиланням на джерело.