Опубліковано: 02-12-2025 12:51
За даними інструменту "Інтерактивний звіт" від ГІС «Увекон», протягом періоду з грудня 2024 по жовтень 2025 року ринок пропозицій промислової нерухомості в Україні зазнав помірних цінових коливань та суттєвих змін у структурі пропозиції. Зведений середньозважений показник ціни пропозиції продажу склав близько $246 за 1 кв.м станом на жовтень 2025 року, що на -7,7% менше порівняно з груднем 2024 року (приблизно $266/кв.м наприкінці 2024). Ця динаміка свідчить про загальне пом’якшення цін на промислову нерухомість за досліджений період.
За аналізований проміжок часу обсяг пропозиції (кількість оголошень) зріс приблизно на 21% – з 937 об’єктів у грудні 2024 до 1134 об’єктів у жовтні 2025 року. Зростання кількості пропозицій зафіксовано попри зниження середніх цін, що може вказувати на прагнення власників активніше виводити на ринок промислові об’єкти (ймовірно, через реструктуризацію бізнесів, релокацію виробництв або потребу в оборотних коштах). Водночас попит на ці об’єкти був стриманішим, що відобразилося у невеликому зниженні цінового рівня.
Військові та економічні фактори. В контексті триваючої війни спостерігалися регіональні міграції бізнесу та перерозподіл промислових активів, що вплинуло на ринок. Безпечніші західні області та передмістя великих міст приваблювали інвесторів і підприємства, тоді як прифронтові та прибережні регіони потерпали від зниженого попиту. У 2024 році багато підприємств, перемістивши виробництва на захід або в центральні області, забезпечили підвищений інтерес до тамтешньої промислової нерухомості. Вже у 2025 році ринок частково скоригувався: окремі компанії переглядали свої локаційні стратегії, що могло спричинити стабілізацію чи навіть зниження цін у окремих західних регіонах після пікового росту 2022–2023 років. Загалом, ринок промислової нерухомості продемонстрував стійкість – значних обвалів цін не відбулося, а помірне зниження (~5–10% за рік) свідчить про адаптацію сектора до нових умов.
За даними інструменту "Інтерактивний звіт" від ГІС «Увекон», місто Київ традиційно лідирує за рівнем цін на промислові об’єкти. Станом на жовтень 2025 року середньозважена ціна пропозиції в столиці сягнула ~$465 за кв.м, що більш ніж у два рази перевищує середній показник по інших регіонах країни (близько $233). Київ утримує значний відрив: для порівняння, найближчі за ціновими показниками регіони – Донецька область (~$378) та Київська область (~$373) – мають показники на 20–24% нижчі, ніж у столиці. Висока вартість столичних об’єктів зумовлена концентрацією попиту в Києві: тут розташовані штаб-квартири, інфраструктура, логістичні вузли, а також відносно обмежена пропозиція промислових площ у межах міста.
Помітно, що розрив між столицею та регіонами за рік дещо скоротився. У грудні 2024 року київські промислові об’єкти пропонувалися в середньому по ~$590/кв.м, тобто більш ніж у 2,5 раза дорожче за середньоукраїнський рівень. До жовтня 2025 ціна в Києві знизилась на -21%, тоді як у багатьох регіонах навпаки спостерігалося зростання або менше падіння. Це свідчить про певне вирівнювання цінового поля: бізнес частково переорієнтувався з дорогої столиці на інші локації. Крім того, зменшення кількості пропозицій у Києві (-30% за кількістю оголошень) натякає, що частина власників або швидко знаходять покупців, або відкладають продаж в очікуванні кращих умов, стримуючи надлишкову пропозицію і тим самим пом’якшуючи падіння цін.
В інших регіонах ситуація диференціювалася. Високі ціни (понад $300/кв.м) на промислові об’єкти у жовтні 2025 зафіксовані в окремих областях, зокрема: - Донецька область – ~$378/кв.м. Несподівано високий показник, зумовлений дуже малою кількістю актуальних пропозицій (лише 3 об’єкти) і наявністю серед них дорогих варіантів. Йдеться про відносно безпечні території Донеччини (наприклад, тилові промислові хаби в північній частині області), де окремі підприємства виставлені на продаж за високу ціну. Малий обсяг даних робить цей показник нестабільним, тож для висновків варто враховувати широкий довірчий інтервал. - Київська область – ~$373/кв.м. Столичний регіон впевнено займає одну з верхніх позицій. Наявність низки сучасних складських та виробничих комплексів поблизу Києва, особливо вздовж ключових трас, підтримує високий рівень цін. Варто відзначити, що Київщина – одна з небагатьох областей, де за рік середні ціни зросли (+12,7%). Попит на приміські промислові ділянки зростав, адже бізнес прагне меншої вартості землі й оренди в порівнянні з Києвом, проте достатньої близькості до столичного ринку і трудових ресурсів. - Львівська область – ~$321/кв.м. Львівщина історично є одним з найдорожчих промислових ринків поза межами Києва. Як західний торговельно-логістичний вузол країни, область зберігає високу інвестиційну привабливість. Цікаво, що за рік середня ціна тут майже не змінилася (+1,9%). Ринок уже досяг певного плато: після стрімкого зростання попиту у 2022–2023 роках (через релокацію бізнесів з небезпечних територій на Львівщину) у 2024–2025 відбулося насичення пропозиції. Деякі інвестори, які раніше придбали склади чи промислові об’єкти на Львівщині, в 2025 році навіть були змушені коригувати ціни вниз або продавати активи з дисконтом, адже бізнес-потреби змінилися і частина компаній повернулася ближче до центральних регіонів. Тому, попри загальну стабільність, окремі сегменти Львівського ринку могли переживати локальні цінові зниження. - Волинська область – ~$310/кв.м. Волинь увійшла в число регіонів-лідерів за темпами подорожчання промислової нерухомості: у жовтні 2025 ціни тут на +25% вищі, ніж у грудні 2024. Західне прикордонне розташування та відносна безпека області зробили її привабливою для нових складів, логістичних баз і виробництв, особливо у контексті переорієнтації на європейські ринки. Обмежена пропозиція якісних промоб’єктів на Волині і підвищений попит з боку релокованого бізнесу призвели до помітного стрибка цін. Хоча абсолютний рівень ($310) ще трохи нижчий за Львівський, динаміка Волині свідчить про активний розвиток цього регіону як нового індустріального центру. - Чернігівська область – ~$161/кв.м. Чернігівщина, попри прифронтове розташування у 2022, за 2024–2025 роки показала зростання середніх цін (+27,7%). До жовтня 2025 ціна перевищила $160/кв.м, наблизившись до рівня центральних областей. Це частково пояснюється відновленням ділової активності в регіоні після спаду на початку війни, а також реалізацією декількох угод із продажу більш дорогих об’єктів в обласному центрі (місті Чернігові). Збільшення кількості пропозицій (+5 оголошень за рік) при одночасному рості середньої ціни вказує, що на ринку з’явилися нові об’єкти, потенційно більш якісні або розташовані у привабливих локаціях, які “витягнули” середній цінник вгору.
Найдешевші регіони. На протилежному полюсі знаходяться області з найнижчими цінами пропозиції: - Миколаївська область – ~$86/кв.м станом на жовтень 2025 (проти ~$94 роком раніше). Регіон залишається одним з найдешевших через близькість до зони бойових дій (постійна ракетна загроза, падіння промислового виробництва в порту Миколаєва) та обмежений попит. Невелике зниження ціни (-9%) свідчить про стагнацію ринку: власники, що виставляють промислові активи, змушені конкурувати за небагатьох покупців або інвесторів, готових працювати в південному регіоні за таких ризиків. - Сумська область – ~$118/кв.м (було ~$153 в кінці 2024, тобто -23%). Подібно до Миколаївщини, Сумщина потерпає від близькості фронту. Значний спад середньої ціни може пояснюватися як загальним зниженням вартості активів у небезпечному регіоні, так і виходом з ринку дорожчих об’єктів (у грудні 2024 їх могли пропонувати, але до жовтня 2025 такі пропозиції могли зникнути через відсутність попиту). Результат – у продажу лишаються переважно дешевші або менш привабливі об’єкти, що тягне середню ціну вниз. - Черкаська область – ~$124/кв.м (проти ~$210 у 2024, падіння на -41%). Такий різкий спад обумовлений специфікою локального ринку. Зокрема, наприкінці 2024 в Черкаській області пропонувалися кілька відносно дорогих промислових комплексів (наприклад, у місті Сміла середня ціна по сегменту перевищувала $690/кв.м для великих об’єктів). До кінця жовтня 2025 ці об’єкти або були зняті з продажу, або суттєво знизили ціну (в тому ж прикладі по Смілі у жовтні 2025 залишився лише один великий об’єкт за ~$260/кв.м). В результаті середній показник по області різко зменшився. Черкащина ілюструє, наскільки структура пропозиції (набір дорогих чи дешевих лотів) може впливати на загальнообласну статистику. - Кіровоградська область – ~$126/кв.м (було ~$183, зміна -31%). Як традиційно аграрно-промисловий регіон в центрі країни, Кіровоградщина не відзначалася високими цінами і до війни. За досліджений період ринок тут був слабким: незначна кількість угод, відсутність великих нових інвесторів і, можливо, продаж деяких активів із суттєвим дисконтом зумовили помітне падіння середньої ціни. Частина підприємств могла закриватися або релокуватись, залишаючи виробничі майданчики, які треба терміново продати – що тисне на ціну вниз.
Загальні регіональні тенденції. Загалом можна відзначити поділ ринку за географічною ознакою: - Західні області (Львівська, Волинська, Чернівецька, Тернопільська тощо) утримують відносно високі ціни, часто демонструючи навіть зростання чи стабільність.
Безпечність і наближеність до ЄС робить їх осередком інвестицій. У нашій вибірці більшість західних регіонів мали цінові показники $200–320/кв.м та невеликі позитивні зміни. Виняток – Івано-Франківська область, де середня ціна просіла майже наполовину (з ~$392 до ~$204). Це пов’язано з корекцією ціни в обласному центрі: на кінець 2024 у Івано-Франківську фіксувалися окремі невеликі об’єкти за надзвичайно високою ціною (до $836/м² для сегменту “до 500 м²”), але до 2025 року цей сегмент повернувся до більш реалістичного рівня (~$308/м²). Тобто, первинний ажіотаж 2022–2023 років на Прикарпатті змінився тверезішою оцінкою вартості промислових активів. - Центральні та північні області (Вінницька, Рівненська, Житомирська, Полтавська, Чернігівська та ін.) показали змішані результати. Деякі з них наростили середні ціни (Вінниччина +9%, Рівненщина +7.7%, Чернігівщина +27%), інші впали (Житомирщина -14.7%, Полтавщина -27%). Це залежало від локальних умов: наприклад, Вінницька область стає новим логістичним центром Центральної України (що підтримує попит), тоді як Полтавська зазнала скорочення промислової активності через близькість до східного фронту та меншу інвестиційну привабливість. Чернігівщина, попри пережитий у 2022 році наступ, в 2025-му відновилася за рахунок внутрішніх інвесторів і урядових програм відбудови. - Південні та прифронтові східні області (Одеська, Дніпропетровська, Харківська, Запорізька, Миколаївська, Сумська) здебільшого зафіксували зниження цін. Одеська область втратила ~22% вартості (до $206/м²) – попри те, що Одеса залишається великим портом, ризики війни і падіння транзитних вантажів відлякують інвесторів, а частина об’єктів могла бути пошкоджена чи недоступна. Харківська область (-11%, до ~$150) та Дніпропетровська (-7%, до ~$155) також у мінусі: близькість бойових дій, періодичні обстріли інфраструктури та загальна невизначеність обмежують нові інвестиції і стримують ціни. Запорізька область цікава тим, що при середній ціні ~$157 (стабільній за рік), кількість пропозицій тут зросла в 2,4 раза (з 16 до 39 об’єктів). Це може означати, що більше власників намагаються продати промислові активи в умовно тилових районах Запоріжжя (ймовірно, в самому місті Запоріжжі чи сусідніх громадах), але висока пропозиція не веде до зростання ціни через брак покупців, готових ризикувати капіталом на південному сході зараз.
Таким чином, регіональний аналіз показує поляризацію ринку: капітал і безпечні західно-центральні осередки тримають ціну, а периферія та зони ризику – відстають. Для інвесторів це означає, що підхід до кожного регіону має бути індивідуальним, враховуючи безпекову ситуацію і економічні перспективи конкретної області.
За даними інструменту "Інтерактивний звіт" від ГІС «Увекон», важливим фактором диференціації ринку є тип територіальної громади, на якій розташований об’єкт. Аналіз пропозицій промислової нерухомості за грудень 2024 – жовтень 2025 демонструє наступні тенденції: - Міські громади. До цієї категорії відносяться обласні центри та великі міста (окрім самого Києва).
Середня ціна продажу промислових об’єктів у міських територіальних громадах у жовтні 2025 склала близько $202 за кв.м, що дещо нижче, ніж рік тому (було ~$225; падіння приблизно -10%). Зниження цін в містах відображає загальну економічну ситуацію: попит у великих містах був стриманим, оскільки значна частина промислових покупців переглядала інвестиційні плани через ризики і високу вартість. Водночас міста залишаються основними промисловими вузлами – майже 64% усіх пропозицій припадає саме на міські громади. Хоча ціни трохи скоригувалися вниз, конкуренція за якісні міські майданчики (із розвиненою інфраструктурою, енергопотужностями, транспортною доступністю) все ще висока. - Селищні громади. До селищних (селища міського типу та селищні ТГ) належать менші містечка та селища, що не є великими урбаністичними центрами. Ця категорія продемонструвала зростання середніх цін: з ~$203/кв.м у грудні 2024 до ~$244/кв.м у жовтні 2025 (приблизно +20%). Такий значний стрибок може пояснюватися підвищеним інтересом до менших населених пунктів з боку бізнесу. По-перше, в багатьох селищах розташовані промзони колишніх заводів чи агрокомплексів, які привабливі за рахунок нижчих цін землі і податків, але водночас можуть мати вигідне розташування (наприклад, поблизу трас, залізниці чи між обласними центрами). По-друге, в умовах війни селища часто знаходяться осторонь потенційно обстрілюваних мегаполісів, що додає інвесторам впевненості у безпеці. Слід також зазначити, що загальна кількість пропозицій у селищних громадах невелика (близько 14% від усіх оголошень), тож кілька угод з дорогими об’єктами могли суттєво вплинути на середню ціну. Тим не менш, тренд вказує на оживлення ринку промислових об’єктів у малих містечках. - Сільські громади. Неочікувано, найвищий середній цінник поза Києвом продемонстрували саме сільські громади – близько $347 за кв.м у жовтні 2025, що на +9% більше проти грудня 2024 (~$318). На перший погляд це суперечить традиційним уявленням, ніби у селах нерухомість найдешевша. Однак варто розуміти специфіку: більшість сільських громад, де продаються промислові об’єкти, – це села в передмістях великих міст або вздовж стратегічних трас. Саме там зараз активно розвиваються логістичні комплекси, склади, перевалочні бази. Наприклад, навколо Києва чи інших мегаполісів сільські громади пропонують просторі земельні ділянки і відносно простіші процедурні умови, що приваблює великий бізнес. Як наслідок, окремі села біля столиці мають дуже високу вартість промислової землі – трапляються пропозиції понад $1000 за кв.м. Один з показових випадків: у Київській області (Гатненська сільська громада) зафіксовано продаж виробничого комплексу у с. Віта-Поштова за ціною близько $1308/кв.м (дані жовтня 2025), що стало рекордом і суттєво «підтягло» середню ціну по категорії вгору. Хоча подібні випадки поодинокі, вони свідчать про стратегічну цінність приміських сільських територій. Загалом зростання середньої ціни в селах (+9%) і збільшення кількості пропозицій (+18% за рік) сигналізують про розвиток промислової нерухомості у сільській місцевості – переважно там, де є вигода в розташуванні та вартісні переваги над містом.
· Місто Київ. Столиця винесена в окрему категорію, оскільки не входить до жодної громади. Як зазначалося, київський ринок просів на ~21% за рік, що пов’язано із корекцією надвисоких цін та зменшенням активності на тлі релокації частини бізнесів. На Київ припадає близько 5% від загальної кількості проаналізованих пропозицій, проте вплив цього міста на загальний ринок непропорційно більший через високу вартість активів і значні обороти в абсолютному вимірі.
Отже, тип громади прямо впливає на вартість та динаміку промислової нерухомості. У містах ціни високі, але зростання стримане або від’ємне; у селищах – середні ціни помітно виросли; у приміських селах – ціни наближаються до міських або й перевищують їх, демонструючи готовність бізнесу платити за вигідне розташування. Цей зріз даних підтверджує тренд на децентралізацію промисловості: не тільки великі міста, а й менші населені пункти стають осередками промислової активності.
За даними інструменту "Інтерактивний звіт" від ГІС «Увекон», ціни та динаміка промислової нерухомості істотно різняться залежно від розмірності об’єкта. У базі даних всі пропозиції умовно розподілені на три сегменти за площею: малі (до 500 м²), середні (500–1000 м²) та великі (понад 1000 м²).
Аналіз кожного сегмента виявив такі особливості:
Малі об’єкти (до 500 м²). Найменші за площею виробничі чи складські приміщення традиційно мають найвищу ціну за квадратний метр. Станом на грудень 2024 року середня ціна пропозиції у цьому сегменті складала близько $302/м², а до жовтня 2025 знизилась до ~$281/м² (падіння приблизно на -6,9%). Висока відносна вартість малих приміщень пояснюється тим, що такі об’єкти частіше розташовані у містах (навіть у центрах міст), мають готові комунікації і можуть бути використані під невеликі виробництва, автосервіси, СТО, майстерні чи склади «останньої милі». Попит на них стабільний навіть у кризові часи, адже малий бізнес та локальні підприємці активно шукають компактні площі. Зниження ціни за рік на ~7% свідчить про невелике охолодження попиту або ж про те, що частина пропозицій все-таки була змушена коригувати завищені очікування. Цікаво, що кількість самих оголошень у цьому сегменті значно скоротилася: якщо наприкінці 2024 по країні продавалося ~127 малих об’єктів, то восени 2025 – лише ~87 (-31%). Це може означати, що багато невеликих приміщень були продані чи зняті з ринку (можливо, власники вирішили поки не продавати нижче бажаної ціни), а нова пропозиція не поповнюється такими ж темпами. Для покупців це створює відносний дефіцит якісних малих площ, що потенційно підтримуватиме ціну цього сегмента в майбутньому.
Середні об’єкти (500–1000 м²). Цей сегмент за ціною наближається до малого: у грудні 2024 середня вартість квадратного метра складала близько $310, а в жовтні 2025 – $295 (зниження ~-5%). Такий рівень цін означає, що середні за площею промислові об’єкти цінуються майже на рівні найменших, оскільки все ще можуть бути розташовані в містах чи поблизу, придатні для середнього бізнесу (склади, цехи, автопідприємства) і залишаються відносно ліквідними. Зменшення середньої ціни було трохи меншим, ніж у малому сегменті, що може свідчити про стабільніший попит на середні приміщення – можливо, з боку рітейлу, торгово-логістичних компаній, яким 500–1000 м² достатньо для операцій. Проте обсяг пропозиції тут також скоротився: кількість середніх об’єктів на продаж зменшилась з ~108 до ~92 (-15%). Таким чином, у середньому сегменті ринок теж звузився, хоча й не так драматично, як у малому. Менша пропозиція за сталого попиту в перспективі може утримувати цінник цього сегмента від подальшого падіння.
Великі об’єкти (понад 1000 м²). Найбільші за площею промислові комплекси, цехи, заводські приміщення та логістичні хаби традиційно мають нижчу ціну за кв.м через ефект масштабу і більші інвестиції, потрібні для придбання. У грудні 2024 середня ціна у цьому сегменті становила близько $253/м², а до жовтня 2025 знизилась до $238/м² (падіння ~-6%). Ця незначна корекція вказує, що попит на великі площі теж дещо просів, але не обвалився – можливо, великі покупці (виробничі компанії, логістичні оператори) брали паузу в інвестування до прояснення ситуації в країні. Ключовою особливістю стало різке зростання пропозиції великих об’єктів: за рік кількість виставлених на продаж площ >1000 м² зросла з ~702 до ~955 пропозицій, тобто на +36%. Це вкрай суттєво. Промислові гіганти виходять на ринок з різних причин – хтось вивозить бізнес за кордон і продає завод, хтось оптимізує активи, а хтось змушений продати пошкоджене війною чи застаріле виробництво. У будь-якому разі, значне розширення вибору для покупця створює конкурентний тиск між продавцями. Попри це, середня ціна втратила менше 6%, що можна розцінювати як помірний спад – ймовірно, продавці великих об’єктів не поспішають демпінгувати, очікуючи на стратегічних інвесторів або державні програми відновлення промисловості. Для покупців же 2025 рік став часом можливостей: вибір великих промислових майданчиків збільшився, а ціни трохи знизилися, тобто умови для торгу покращилися порівняно з попереднім роком.
Підсумовуючи вплив розміру: найвищу питому вартість мають малі та середні приміщення (~$280–295/м²), тоді як великі – ~$238/м². Усі сегменти показали синхронне легке здешевлення (~5–7% за рік). Водночас структура пропозиції змінилася на користь великих об’єктів, доля яких значно зросла. Ринок відображає очікування бізнесу: дрібні приміщення поступово знаходять своїх локальних покупців і зникають з переліку пропозицій, а великі комплекси навпаки накопичуються, чекаючи системних інвесторів або девелоперів під проєкти реіндустріалізації. Цей дисбаланс може в майбутньому тиснути на ціну великих об’єктів (якщо попит не встигатиме за пропозицією) і підтримувати ціну малих (через дефіцит та відносну ліквідність останніх).
За даними інструменту "Інтерактивний звіт" від ГІС «Увекон», виявлені тенденції на ринку промислової нерухомості дозволяють сформулювати кілька важливих порад для різних учасників ринку:
Поради для покупців: - Використати широку пропозицію великих об’єктів. Якщо ви плануєте придбання великого виробничого комплексу або складу, нинішній ринок на вашому боці. Пропозиція у сегменті >1000 м² істотно зросла, а ціни дещо знизилися – тож є нагода знайти вигідний варіант і вести переговори про знижку. Проведіть ретельний аудит об’єкта (стан, комунікації, документи), оскільки багато виставлених на продаж комплексів можуть потребувати інвестицій в модернізацію чи відновлення. Пам’ятайте, що надмірна кількість аналогічних лотів дає вам сильну позицію під час торгу – не бійтеся пропонувати ціну нижче запитуваної, обґрунтовуючи це ринковими даними. - Звернути увагу на регіони з ціновими просіданнями. Станом на 2025 рік деякі області (наприклад, Одеська, Черкаська, Кіровоградська, Полтавська) переживають значне зниження цін на промислові об’єкти. Це може бути шансом придбати актив за відносно низькою ціною. Звісно, важливо зважити ризики (військові, економічні) у кожному випадку, але контраст між вартістю активів та їх довоєнним потенціалом у цих регіонах іноді грає на руку покупцю. Інвестори, готові довгостроково вкладати і чекати відновлення регіону, можуть отримати промисловий майданчик чи склад за дуже привабливою ціною зараз. - Малі об’єкти – діяти швидко. Якщо вашим цілям відповідає невелике приміщення (до 500 м²), майте на увазі, що пропозиція таких лотів скорочується. Найліквідніші маленькі СТО, склади, цехи швидко знаходять покупця. Ціни хоч і трохи спали, але все ще високі; конкуренція за хороше розташування (в межах міста чи густонаселеного району) буде відчутною. Тому при появі цікавого варіанту варто оперативно проводити оцінку, виїжджати на об’єкт та приймати рішення – інакше ви ризикуєте втратити можливість.
Поради для продавців: - Реально оцінюйте актив з огляду на сегмент. Якщо ви продаєте великий об’єкт, усвідомте: на ринку багато альтернатив, покупець перебирає пропозиції. Варто зробити вашу пропозицію привабливою – підготувати майданчик (прибирання, мінімальні ремонти), зібрати усю технічну документацію, можливо, знизити ціну до конкурентного рівня або запропонувати гнучкі умови оплати. Інвестор 2025 року обережний, тож додаткові бонуси, як-от допомога з підключенням до мереж, можливість розстрочки чи оренди з правом викупу, підвищать шанс успішного продажу. - Використайте переваги локації. Для власників об’єктів у Києві та Київській області, західних регіонах – ринкові умови на вашому боці більше, ніж у інших. Попит у цих зонах тримається, а ціни залишаються відносно високими. Це слушний момент виставити на продаж промислову нерухомість, якщо ви раніше роздумували про це: ви зможете зафіксувати добру ціну, поки ринок не перенаситився. Проте й тут не слід завищувати вартість вище ринкових орієнтирів (~$300–400/м² для більшості західних і приміських об’єктів), адже покупці вже стали більш чутливими до ціни. Рекомендується спиратися на аналітику (як-от дані GIS «Увекон») при визначенні ціни та аргументувати її перевагами об’єкта. - Продавцям малих об’єктів – дефіцит на вашому боці. Якщо у вас невелике приміщення в місті чи поблизу, майте на увазі, що ринок таких об’єктів не переповнений. Покупці є, а конкурентів меншає. Це дає змогу наполягати на своїй ціні, якщо вона обґрунтована. Водночас пам’ятайте, що за останній рік ціни дещо спустилися – можливо, доведеться трохи скоротити апетити, особливо якщо об’єкт має недоліки (поганий стан будівель, незручний заїзд тощо). У дрібному сегменті виграє той продавець, який пропонує повний пакет – не просто “горище з протікаючим дахом”, а готове до експлуатації приміщення: проведені комунікації, ремонт, забезпечена безпека. Інвестори малого бізнесу часто готові заплатити більше за готове рішення, ніж витрачати час і гроші на доведення об’єкта до ладу.
Поради для інвесторів: - Диверсифікуйте регіонально. Як видно з регіонального аналізу, різниця між областями величезна – від $85 до $465 за кв.м. Вкладатися тільки у столицю чи тільки в один регіон ризиковано. Розгляньте можливість портфельного підходу: наприклад, один об’єкт у безпечній західній області (для стабільності), інший – у центральній (для потенційного зростання разом з відновленням економіки), третій – у південній/східній (для високого потенціалу зростання вартості після війни, хоча й з підвищеним ризиком). Така стратегія збалансує ризики і вигоди. - Слідкуйте за трендами релокації бізнесу. 2024–2025 роки показали цікаві рухи: спочатку масова релокація на захід, потім часткове повернення інтересу до центру. Варто уважно моніторити державну політику та інфраструктурні проекти: де будуються нові дороги, технопарки, де держава планує відновлення – там потенційно виростуть ціни на промислову нерухомість. Наприклад, розвиток логістичного хабу у Вінницькій чи Хмельницькій областях може зробити інвестиції в склади там дуже вигідними. Інвесторам слід бути на крок попереду: придбати землю чи об’єкт до того, як регіон “застрибне на хайп” і ціни підуть вгору. - Оцінюйте ліквідність різних форматів. Великі заводські комплекси можуть виглядати привабливо за низькою ціною за метр, але подумайте про вихід із інвестиції: кому ви зможете продати чи здати в оренду цей об’єкт у майбутньому? Якщо регіон не матиме крупних виробників, великий об’єкт може стати тягарем. Інколи краще інвестувати в кілька менших об’єктів у різних місцях, які простіше продати частинами або здати в оренду малому/середньому бізнесу. З іншого боку, якщо у вас довгострокова стратегія і достатній капітал, саме зараз – час підбирати великі майданчики під майбутні проекти, поки ціни пригальмували. Головне – мати чітке бачення, як цей актив приноситиме дохід, і страховку на випадок затягування окупності (подушка ліквідності, альтернативні сценарії використання об’єкта тощо).
Зрештою, ринок промислової нерухомості України у 2025 році залишається ринком можливостей, але й викликів. Ретельний аналіз даних, зважений підхід до ціноутворення та розуміння макротенденцій (як-от вплив війни на логістику та виробництво) – ключ до успішних угод. Використовуйте аналітичні інструменти на кшталт GIS «Увекон» для відстеження актуальних трендів і прийняття обґрунтованих рішень.
Джерела даних: аналітичний модуль ГІС «Увекон» | інструмент "Інтерактивний звіт" (дані за грудень 2024 – жовтень 2025) та внутрішня база. Основні статистичні показники та тренди розраховано на основі вибірки релевантних оголошень з бази даних ГІС "Увекон".
📝 Примітка: Аналітичні матеріали створено на основі власної бази даних, публічної статистики та з використанням аналітичних інструментів. Всі тексти є унікальними та адаптованими для інформаційних цілей.
⚖️ Авторське право: Весь контент є інтелектуальною власністю автора публікації. Будь-яке копіювання або використання матеріалів дозволяється лише з активним посиланням на джерело.