Опубліковано: 22-05-2026 09:13
Ринок нерухомості м. Ужгород у період від грудня 2025 року до квітня 2026 року виглядав неоднорідно: житлова нерухомість і земля під індивідуальну забудову демонстрували зростання, торгова нерухомість переважно стабілізувалася, офісний сегмент коригувався вниз, а промислово-складський ринок зростав із низької бази. У цьому матеріалі всі показники розраховані виключно на основі «Інтерактивний звіт» ГІС «Увекон», без використання будь-яких зовнішніх чисел. Усі середні значення в тексті є середньозваженими за кількістю оголошень, а порівняння за періодом фактично показує зміну між стартовим зрізом грудня 2025 року та підсумковим зрізом квітня 2026 року.
Вторинний ринок квартир в Ужгороді за період від грудня 2025 року до квітня 2026 року виглядав упевнено і в продажу, і в оренді. У продажу середньозважена ціна зросла з 1 635 $/м² до 1 699 $/м², тобто на 3,9%. В оренді динаміка теж була позитивною, хоча спокійнішою: з 12,1 $/м²/міс до 12,4 $/м²/міс, або на 3,0%. Для житлового сегмента це важливий сигнал: ринок не показує перегріву, але й не переходить у фазу зниження. Навпаки, за підсумком квітня видно помірне, але доволі стійке підвищення цін, особливо в тих форматах, де поєднуються ліквідність, компактність і сучасна якість продукту.
Продаж. Найдорожчим форматом у продажу залишилися однокімнатні квартири: у квітні 2026 року їхня середньозважена ціна становила 1 853 $/м². Двокімнатні були дуже близько — 1 737 $/м², трикімнатні — 1 454 $/м², а квартири з чотирма кімнатами і більше — 1 226 $/м².
Це класична для житлового ринку картина, коли компактніші лоти мають вищу ціну за квадратний метр, бо вони доступніші за повним бюджетом угоди, а отже, мають ширше поле попиту. За період найбільше серед масових форматів додали двокімнатні квартири, які піднялися на 4,2%, тоді як однокімнатні зросли на 4,1%, трикімнатні — на 2,7%, а великі квартири — на 2,1%. Тобто основний ціновий імпульс ішов не лише з боку найменших лотів, а й з боку сегмента, який часто вважається найзбалансованішим для сімейного попиту.
Якщо дивитися на продаж за класами, то верхній ціновий діапазон формує житло підвищеної комфортності: у квітні воно вийшло на 1 884 $/м². Далі йде стара забудова — 1 752 $/м², але цей пласт у вибірці є вузьким і радше нішевим. Масова сучасна забудова вийшла на 1 555 $/м², а масова забудова радянських часів — на 1 156 $/м². Розрив між елітним сегментом і радянським масовим житлом уже сягає приблизно 728 $/м², і це одна з найвиразніших ілюстрацій того, що в Ужгороді покупець дедалі чіткіше розрізняє не просто квадратні метри, а саме тип і якість продукту. Водночас цікаво, що за темпами приросту радянська масова забудова й масова сучасна забудова додали навіть трохи більше, ніж елітне житло: +6,0% і +5,8% проти +3,5%. Це може означати, що ринок не лише платить премію за верхній сегмент, а й поступово підтягуює ціни в масовому житлі, коли його якість, локація та реальний бюджет угоди збігаються з можливостями попиту.
Розріз за поверховістю підтверджує ще одну важливу ринкову закономірність. У продажу найдорожчими є квартири не на першому і не на останньому поверхах — 1 783 $/м² у квітні 2026 року. Перші поверхи вийшли на 1 545 $/м², останні — на 1 537 $/м². Тобто центральні поверхи стабільно тримають премію, і це виглядає логічно: для більшості покупців саме такий формат є психологічно й функціонально комфортнішим. При цьому перші поверхи за період зросли найпомітніше — на 7,0%, що може свідчити про часткове переосмислення цього формату в умовах бюджетифікації попиту: коли важливішим стає загальний вхідний чек, а не лише “ідеальна” поверховість.
Оренда. На ринку оренди квартир картина загалом схожа, але з кількома цікавими акцентами. Середньозважена орендна ставка піднялася з 12,1 до 12,4 $/м²/міс, і це означає, що ринок оренди в Ужгороді не послабився навіть після зими. Найвищий рівень у квітні мали двокімнатні квартири — 12,9 $/м²/міс. Однокімнатні були практично поруч — 12,7 $/м²/міс. Трикімнатні вийшли на 10,6 $/м²/міс, а великі квартири — теж на 10,6 $/м²/міс.
Тут добре видно різницю між абсолютною орендною платою і питомою ціною за квадратний метр: орендарі, як правило, охочіше переплачують за компактний і функціональний формат, ніж за велику площу як таку.
У класовому розрізі оренди спостерігається особливо показовий нюанс. Найдорожчим сегментом у квітні стала масова сучасна забудова з показником 13,5 $/м²/міс, а житло підвищеної комфортності перебувало буквально поруч — 13,4 $/м²/міс. Нижче знаходиться масова забудова радянських часів — 11,0 $/м²/міс. Така конфігурація означає, що ринок оренди сильніше винагороджує сучасний, готовий до заселення продукт із прогнозованою якістю, навіть якщо формально він не належить до верхнього цінового сегмента. Для орендаря важливі не тільки статус і клас будинку, а й практичний комфорт, інженерія, планування та зрозумілий формат користування житлом.
Фактор поверху в оренді теж працює доволі виразно. Квартири не на першому і не на останньому поверхах у квітні коштували 12,9 $/м²/міс, останні поверхи — 11,7 $/м²/міс, перші — 10,3 $/м²/міс. Тобто центральні поверхи зберігають премію і для оренди. Водночас перший поверх за період підріс на 5,4%, тоді як останній навіть трохи просів — на 1,9%. Це може означати, що орендний попит за необхідності готовий розширювати коридор прийнятних варіантів, але “знижка за компроміс” усе ж залишається.
У цілому вторинний ринок квартир в Ужгороді станом на квітень 2026 року виглядає сильним і відносно збалансованим. У продажу головними бенефіціарами є компактні формати та якісне житло. В оренді — сучасні квартири та функціональні двокімнатні й однокімнатні лоти. Саме цей сегмент зараз задає один із найчіткіших сигналів для всього міського ринку: покупець і орендар готові платити більше не за абстрактну площу, а за ліквідність, зручність і передбачувану якість об’єкта.
Офісний сегмент за досліджуваний період виглядав слабше, ніж житлова та частина торгової нерухомості. У продажу середньозважена ціна знизилася з 1 304 $/м² до 1 252 $/м², або на 4,0%. В оренді корекція ще відчутніша: з 9,7 $/м²/міс до 8,9 $/м²/міс, що означає зниження на 8,2%. Це не схоже на обвал, але вже достатньо, щоб говорити про перегляд очікувань власників і більш прагматичну поведінку орендарів та покупців. На відміну від квартир, де попит розподілений ширше, офісний ринок відчуває сильнішу залежність від якості об’єкта, формату використання та здатності конкретної площі генерувати бізнес-користь.
Продаж. Найкраще в продажу офісів у квітні виглядали площі від 100 до 300 м² — 1 326 $/м². Менші офіси до 100 м² коштували 1 268 $/м², тоді як об’єкти від 300 до 500 м² опустилися до 989 $/м², а формат від 500 до 1000 м² вийшов на 1 208 $/м².
Тут важливо не просто дивитися на “найдорожчу” групу, а читати структуру попиту: у продажу кращий результат показує не найменший формат, а радше середній офісний блок, який зручний як для власного використання, так і для інвестиційної моделі. Малі офіси, навпаки, за період знизилися на 12,8%, що виглядає як ознака корекції саме в найбільш чутливому до бюджету сегменті.
У класовому розрізі ринок доволі чітко показує цінову премію за автономність. Окремі будівлі в продажу вийшли на 1 313 $/м², тоді як приміщення — на 1 109 $/м². Різниця перевищує 200 $/м², і це вже не статистичний шум, а повноцінний ринковий сигнал. Покупець офісу, очевидно, більше цінує керованість об’єкта, незалежний вхід, зрозумілий режим користування і ширший сценарій експлуатації. У той же час звичайні приміщення просіли на 15,3%, що прямо вказує на слабший попит саме на менш автономні продукти.
Поверховість у продажу також говорить на користь більш “прямих” форматів. Перший поверх у квітні показав 1 313 $/м², не перший і не останній — 1 224 $/м². Формально нижчі значення мають останні поверхи й об’єкти з невідомою поверховістю, але тут треба прямо зазначати: обережно: мала вибірка. Саме тому головний висновок тут не в тому, що “останній поверх дешевий”, а в тому, що ринок найкраще оцінює зрозумілі офісні формати з легкою доступністю та чітким сценарієм використання.
Оренда. В оренді офісів ситуація показова ще більше. Формально в квітні найвищу ставку мали площі від 500 до 1000 м² — 11,5 $/м²/міс, але тут слід прямо застерегти: обережно: мала вибірка. Серед більш репрезентативних категорій найкраще виглядають офіси від 100 до 300 м² із рівнем 10,5 $/м²/міс. Натомість площі до 100 м² опустилися до 7,9 $/м²/міс і втратили за період 19,1%.
Це один із найсильніших сигналів у межах офісного сегмента: дрібний офісний формат більше не гарантує цінової премії сам по собі. Його потрібно не просто виставити на ринок, а переконливо “зібрати” як продукт.
За класом в оренді офісів окремі будівлі тримають 11,6 $/м²/міс, тоді як приміщення — 8,5 $/м²/міс. Бізнес-центри формально стоять на рівні 10,0 $/м²/міс, але й тут треба сказати чесно: обережно: мала вибірка. Тобто фундаментальна різниця проходить не між умовним “статусом”, а між автономним і неавтономним продуктом. Якщо об’єкт не дає бізнесу відчуття керованості, гнучкості та прогнозованого сценарію роботи, він швидше потрапляє в зону цінового компромісу.
За поверховістю в оренді найдорожчим залишається перший поверх — 11,6 $/м²/міс. Далі йдуть об’єкти з невідомою поверховістю на рівні 9,3 $/м²/міс, не перший і не останній поверх — 8,9 $/м²/міс, останній — 8,1 $/м²/міс. Тут важлива не тільки цифра, а й сама логіка: для офісного ринку доступність, видимість і простота користування залишаються важливими. Загалом офісний сегмент у квітні 2026 року виглядає ринком вибору на боці користувача, а не власника. І це означає, що добре триматимуться лише ті об’єкти, які реально відповідають переформатованому попиту, а не спираються на інерцію старих цінових очікувань.
Торгова нерухомість в Ужгороді за підсумком періоду виявилася чи не найстабільнішим комерційним сегментом. У продажу середньозважена ціна практично не змінилася: 1 630 $/м² у грудні 2025 року проти 1 627 $/м² у квітні 2026 року, тобто символічні -0,2%. В оренді теж майже повна рівновага: 11,5 $/м²/міс на старті й 11,4 $/м²/міс на фініші, також близько -0,2%. Це дуже промовистий результат. На відміну від офісів, торговий сегмент не просів по всій ширині ринку, але й не перейшов у фазу широкого зростання. Найточніше визначення його стану сьогодні — селективна стабілізація.
Продаж. У продажу торгової нерухомості найдорожчим і далі залишається формат до 100 м² — 1 831 $/м² у квітні. Це більше, ніж у блоків від 100 до 300 м², де середньозважена ціна становить 1 506 $/м², і відчутно більше, ніж у груп 300–500 м² та 500–1000 м², які стоять на рівнях 1 168 і 1 177 $/м² відповідно.
Великі торгові площі понад 1000 м² формально вийшли на 1 241 $/м², але тут треба застерегти: обережно: мала вибірка. Отже, масовий і ліквідний драйвер торгового продажу — це невеликий об’єкт, який відносно легко купити, перепродати чи здати в оренду.
Якщо дивитися на класи, окремі будівлі утримують 1 665 $/м², вбудовані торговельні приміщення — 1 512 $/м². Різниця між ними близько 153 $/м², і це ще один доказ того, що ринок і надалі платить премію за автономність, кращу керованість і самостійний комерційний сценарій. Формат МАФ/ролет у грудні був представлений на рівні 635 $/м², але в квітневому зрізі він не представлений. Для такого формату важливо не робити узагальнюючих висновків на основі поодиноких спостережень.
Поверховість у продажу торгової нерухомості теж дуже показова. Перший поверх у квітні стоїть на рівні 1 665 $/м² і саме він формує основний ціновий “стрижень” сегмента. Об’єкти з невідомою поверховістю мають 1 511 $/м². Не перший і не останній поверх — 1 265 $/м². Останній поверх формально вийшов аж на 1 842 $/м², але тут обов’язково треба зазначити: обережно: мала вибірка. Тому головний ринковий висновок зовсім не в “премії за останній поверх”, а в тому, що справжню цінову опору торговому продажу дає перший поверх і формат, у якому комерційна функція легко “зчитується” ринком.
Оренда. Ринок оренди торгової нерухомості теж не показав драматичних зрушень, але всередині сегмента відбулися цікаві перестановки. Найвищий і при цьому достатньо репрезентативний показник у квітні має формат до 100 м² — 12,2 $/м²/міс. Далі йдуть об’єкти 100–300 м² — 10,7 $/м²/міс і 300–500 м² — 10,6 $/м²/міс. Блоки 500–1000 м² та понад 1000 м² мають 7,0 і 6,0 $/м²/міс відповідно, але щодо них треба сказати прямо: обережно: мала вибірка.
Отже, як і в продажу, саме компактний торговий формат залишається головним носієм цінності.
У класовому розрізі оренди окремі будівлі вийшли на 11,4 $/м²/міс, а вбудовані торговельні приміщення — на 10,7 $/м²/міс. МАФ/ролет формально показав 23,0 $/м²/міс, але це знову ж таки випадок, де необхідно казати: обережно: мала вибірка. Тобто основний висновок у сегменті оренди такий: стабільність ринку тримається на зрозумілих, автономних торгових площах, тоді як більш нішеві або менш універсальні формати можуть показувати різкі стрибки, але не формують загальної траєкторії.
За поверховістю в оренді торгові об’єкти на першому поверсі мають 11,4 $/м²/міс і є головною “нормою” сегмента. Не перший і не останній поверх просів до 9,6 $/м²/міс, що добре показує, наскільки для торгової оренди важлива прямолінійна доступність. Останній поверх формально стоїть на 14,8 $/м²/міс, але за цим результатом не варто будувати широкі висновки без застереження щодо структури вибірки. У підсумку торгова нерухомість в Ужгороді станом на квітень 2026 року — це не ринок емоційного зростання, а ринок правильного продукту. Прайм тримається, слабші формати не валяться, але премія концентрується дуже адресно.
Промислово-складський сегмент у межах наданої вибірки виглядає найменшим за масштабом, але доволі цікавим за напрямком змін. У продажу середньозважена ціна зросла з 248 $/м² до 264 $/м², тобто на 6,3%. В оренді приріст ще сильніший: з 2,5 $/м²/міс до 3,1 $/м²/міс, або на 21,0%. Це один із найвищих темпів зростання серед усіх сегментів у відносному вимірі. Водночас інтерпретувати цей ріст треба дуже обережно: сегмент стартує з низької бази, а частина підрозрізів має вузьку вибірку. Тому правильне прочитання тут таке: не “вибухове перегрівання”, а відчутне пожвавлення в межах ще тонкого ринку.
Продаж. У продажу найбільший за вагою формат — об’єкти понад 1000 м², які в квітні вийшли на 250 $/м². Площі до 500 м² формально коштують 347 $/м², а від 500 до 1000 м² — 300 $/м², але в обох випадках треба ставити чітке застереження: обережно: мала вибірка. Тобто опорний показник сегмента все ж таки дає великий формат, а не поодинокі компактні лоти. За класами складська нерухомість у квітні мала 288 $/м², промислова — 243 $/м². Тут розрив уже помітний, але і його слід читати в контексті обмеженої ширини ринку.
Оренда. В оренді найвищу ставку формально мають об’єкти від 500 до 1000 м² — 4,0 $/м²/міс, але тут необхідне пряме застереження: обережно: мала вибірка. Сегмент до 500 м² вийшов на 3,0 $/м²/міс і саме він виглядає найбільш показовим для ринку. Площі понад 1000 м² залишилися на рівні 2,0 $/м²/міс, але й тут вибірка вузька. За класами промислова нерухомість у квітні коштувала 3,2 $/м²/міс, складська — 2,5 $/м²/міс, і це означає, що користувач готовий платити більше там, де об’єкт має виразнішу виробничу придатність або ширший функціональний профіль.
У підсумку промислово-складський сегмент в Ужгороді не можна назвати масовим, але він уже перестає бути інертним. Оренда зростає швидше, ніж продаж, що часто вказує на більшу обережність капіталу і водночас на наявність реального користувацького попиту. Якщо ця траєкторія закріпиться на ширшій вибірці, сегмент може перейти з категорії “другорядних” у категорію ринків, за якими варто уважно стежити.
Сегменти домоволодінь і землі під ІЖБ у наданих таблицях виглядають сильніше, ніж офіси, і менш нервово, ніж частина комерції. Саме тут добре видно попит на житлові сценарії поза квартирним форматом — як у вигляді готових будинків, так і у вигляді землі під майбутнє будівництво. При цьому землю потрібно читати окремо, бо одиниця виміру тут інша — $/ар, а не $/м².
Домоволодіння. У продажу середньозважена ціна домоволодінь зросла з 1 193 $/м² до 1 222 $/м², тобто на 2,4%. Це помірне, але позитивне зростання. Воно слабше за динаміку квартир, однак достатнє, щоб говорити про стійкість сегмента. Найдорожчими за квадратний метр у квітні були будинки до 100 м² — 1 242 $/м², майже на тому ж рівні перебували об’єкти від 100 до 300 м² — 1 241 $/м². Це важливий сигнал: ринок не карає середній за площею житловий будинок, якщо він потрапляє в зону комфортного сімейного формату. Водночас будинки від 300 до 600 м² стояли вже на 950 $/м², а понад 600 м² — на 984 $/м², але тут у другому випадку треба прямо зауважити: обережно: мала вибірка.
Загальна логіка очевидна: великий будинок продається дешевше за метр, бо повний бюджет угоди стримує коло покупців.
Класовий розріз домоволодінь виглядає особливо інформативно. Найдорожчим форматом у квітні стали таунхауси — 1 327 $/м². Котеджі вийшли на 1 289 $/м², будинки — на 1 203 $/м², частини будинку — на 1 103 $/м², недобудови — на 856 $/м², дачі — на 519 $/м². Розрив між таунхаусами та дачами перевищує 800 $/м², і це дуже добре ілюструє, наскільки ринок оцінює ступінь готовності, ліквідності та повсякденної придатності об’єкта. Таунхаус сьогодні виглядає сильним міським компромісом між квартирою та окремим будинком: він дає житлову автономію, але не вимагає того рівня бюджету й утримання, який часто асоціюється з класичним котеджем. Саме тому таунхауси за період і подорожчали на 6,7%, тоді як котеджі фактично залишилися на місці.
Поверховість для домоволодінь у наданих таблицях представлена, але пояснювальна сила цього розрізу тут нижча, ніж у квартирах чи офісах. У квітні останній поверх мав 1 252 $/м², перший — 1 219 $/м², об’єкти з невідомою поверховістю — 1 187 $/м².
Земля під ІЖБ. Продаж землі під індивідуальну житлову забудову в Ужгороді за період виглядає одним із найсильніших напрямків. Середньозважена ціна зросла з 4 194 $/ар до 4 610 $/ар, тобто на 9,9%. Це один із найвиразніших приростів серед великих і репрезентативних сегментів. При цьому структура ринку дуже показова. Найдорожчими в квітні залишалися ділянки площею від 15 до 30 соток — 5 141 $/ар, хоча саме вони за період трохи просіли на 1,7%. Ділянки до 15 соток піднялися до 4 617 $/ар, показавши найпомітніше зростання — 11,9%. Ділянки понад 30 соток вийшли на 3 350 $/ар, додавши 8,2%.
Що це означає на практиці? По суті, ринок землі зараз іде одразу у двох напрямах. З одного боку, середні ділянки 15–30 соток утримують статус преміальнішого формату за ціною на ар. Це логічно: вони дають ширший набір сценаріїв забудови та кращий баланс між автономією й функціональністю. З іншого боку, саме компактніші ділянки до 15 соток зараз є найсильнішим драйвером ринку. Вони суттєво додали в ціні й залишаються основою масового попиту, бо відповідають обережнішій логіці бюджету. Тобто земля в Ужгороді станом на квітень 2026 року — це вже не просто “пасивний запас”, а сегмент, у якому покупець знову готовий платити за перспективу індивідуального житла.
У підсумку по житлових форматах поза квартирою можна сказати так: готове житло зростає помірно й вибірково, а земля — жвавіше. Домоволодіння демонструють попит на функціональний і відносно керований формат, тоді як земля показує ще сильніше очікування на майбутній розвиток. Для Ужгорода це важливий структурний сигнал: ринок не замикається лише на квартирах, а працює ширше — через приватне житло, таунхауси й ділянки для будівництва.
Якщо звести всі сегменти в одну картину, Ужгород станом на квітень 2026 року не виглядає ринком суцільного односпрямованого зростання. Навпаки, він дуже чітко показує внутрішню селекцію. Сильнішими виглядають житлові формати, земля під ІЖБ і частково промислово-складська оренда. Нейтрально-стабільним виглядає торговий сегмент. Слабкішим — офісний ринок, де і продаж, і оренда пройшли через корекцію. Тобто загальна логіка така: там, де продукт ближчий до базової житлової потреби або до практичного, зрозумілого сценарію використання, ціни тримаються краще. Там, де продукт залежить від ширшого бізнес-настрою або потребує складнішого рішення з боку користувача, ринок поводиться стриманіше.
Окремо варто відзначити ще одну закономірність: майже в усіх сегментах ринок платить премію за ліквідність, а не просто за формальну площу чи статус. У квартирах дорожчі компактніші формати й якісне житло. У торгівлі — невеликі площі та перший поверх. В офісах — автономні будівлі та більш робочі за сценарієм формати. У домоволодіннях — таунхауси й будинки середнього розміру. На землі — не найбільші ділянки, а ті, які краще вкладаються в реалістичний сценарій забудови. Це означає, що ринок стає більш прагматичним і точніше оцінює корисність конкретного об’єкта.
Для покупців нинішня ситуація означає насамперед потребу дивитися не лише на “середню ціну по місту”, а на свій сегмент і формат. На вторинному ринку квартир головний тиск на ціни йде вгору в компактних і якісних об’єктах, тому чекати широкого здешевлення саме в ліквідних однокімнатних і двокімнатних квартирах навряд чи варто. Натомість ринок офісів виглядає значно м’якшим, а в окремих підтипах торгової нерухомості теж є поле для переговорів. Якщо мова про домоволодіння, то покупцеві варто дуже уважно співвідносити ціну метра із загальним бюджетом об’єкта: великі будинки мають нижчу питому ціну, але не завжди вигідніші у фінальному чеку.
Для орендарів головний висновок такий: житлова оренда не дешевшає, але й не йде у різкий розгін. Це дає певний простір для вибору, особливо якщо розглядати не лише “ідеальні” центральні поверхи. Водночас в офісах позиція орендаря сьогодні сильніша, ніж у власника. Саме там найкраще видно корекцію, особливо в малому форматі до 100 м². У торговій нерухомості орендарям варто чітко розуміти, за що саме вони платять: перший поверх і якісний автономний формат тримають ставку, тоді як компромісні варіанти можуть вимагати значно жорсткіших переговорів.
Для продавців ключовий висновок простий: ринок уже не пробачає завищення “за інерцією”. У житлі ще можна розраховувати на зростання, але найкраще продається не все підряд, а зрозумілий ліквідний продукт. Якщо це квартира, треба тверезо оцінювати її клас, поверх і площу. Якщо це домоволодіння, потрібно розуміти, чи продаєте ви формат із масовим попитом, чи нішевий об’єкт із вужчим колом покупців. У комерції переоцінка особливо небезпечна: офісний ринок уже показав, що приміщення без чіткої конкурентної переваги легко переходять у зону корекції.
Для орендодавців головна порада — перестати мислити “середньою ставкою по сегменту” і перейти до продуктової логіки. У квартирах працює сучасність, функціональність і нормальна поверховість. В офісах — автономність, зручний доступ і адекватний формат площі. У торгівлі — видимість, перший поверх і зрозумілий сценарій для бізнесу. Якщо об’єкт не має цих переваг, спроба тримати ставку на рівні прайму лише збільшить термін експозиції.
Для інвесторів нинішній зріз дає відразу кілька напрямків уваги. Найбільш структурно сильним виглядає вторинний ринок квартир, де зростання охоплює і продаж, і оренду. Земля під ІЖБ теж виглядає цікаво, особливо в компактніших форматах, які підтягуються найшвидше. Торгова нерухомість заслуговує на інтерес як сегмент стабілізації, але тут треба дуже точно потрапляти у формат і поверх. Офісний ринок може бути цікавим радше як історія вибіркових можливостей, а не загального бичачого тренду. Промислово-складський сегмент подає позитивні сигнали, але через тонку вибірку потребує особливої обережності в інтерпретації кожної окремої цифри.
Джерела даних: аналітичний модуль ГІС «Увекон» | інструмент "Інтерактивний звіт" (дані за грудень 2025 … квітень 2026 (включно)) та внутрішня база. Основні статистичні показники та тренди розраховано на основі вибірки релевантних оголошень з бази даних ГІС "Увекон".
📝 Примітка: Аналітичні матеріали створено на основі власної бази даних, публічної статистики та з використанням аналітичних інструментів. Всі тексти є унікальними та адаптованими для інформаційних цілей.
⚖️ Авторське право: Весь контент є інтелектуальною власністю автора публікації. Будь-яке копіювання або використання матеріалів дозволяється лише з активним посиланням на джерело.