Опубліковано: 08-10-2026 15:06
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", український вторинний ринок квартир у період із грудня 2025 року до вересня 2026 року продемонстрував помітне зростання середньозважених цін пропозицій продажу. Водночас зміни відбувалися нерівномірно: окремі регіони та сегменти житла суттєво подорожчали, тоді як у столиці зафіксовано зниження середнього цінового показника.
Особливістю аналізованого періоду стало те, що підвищення середньої ціни по Україні супроводжувалося не розширенням, а невеликим скороченням загальної кількості активних оголошень. Така ситуація привертає увагу до структурних процесів на ринку: зміни географічного розподілу пропозиції, співвідношення квартир різної кімнатності, класів житла, поверхів розташування та стану ремонту.
Для професійних учасників ринку особливе значення має те, що загальноукраїнський ціновий показник не відображає однакову динаміку в усіх регіонах. Зміни вартості житла у Львівській, Київській, Тернопільській чи Хмельницькій областях суттєво відрізняються від ситуації у Києві, Харківській або Миколаївській областях. Навіть усередині окремого міста результати можуть залежати від району, характеристик житлового фонду та структури представлених на продаж квартир.
Важливим для інтерпретації є й характер статистики. Дослідження ґрунтується на середньозважених цінах пропозицій продажу, а не на фактичних цінах укладених договорів. Для розрахунків використано кількість оголошень у кожній групі, що дає змогу враховувати вагу відповідного сегмента у вибірці.
Порівнюються два часові зрізи — грудень 2025 року та вересень 2026 року. Відповідно, виявлені зміни характеризують різницю між початковим і кінцевим станом вибірки, а не помісячну траєкторію цін протягом усього періоду.
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", середньозважена ціна пропозицій продажу квартир на вторинному ринку України у грудні 2025 року становила 1 209 дол./м². У вересні 2026 року відповідний показник досяг 1 314 дол./м².
Таким чином, за аналізований період середня ціна зросла приблизно на 105 дол./м², або на 8,71 %.
Це відчутна зміна для загальнонаціонального показника, який акумулює інформацію з багатьох територіальних ринків із різними абсолютними рівнями цін, структурою житлового фонду та обсягами пропозиції.
Водночас кількість активних оголошень у загальноукраїнській вибірці дещо зменшилася. Якщо у грудні 2025 року вона становила 194 373, то у вересні 2026 року — 193 117. Скорочення дорівнювало 1 256 оголошенням, або 0,65 %.
Отже, підвищення середньозваженої ціни відбулося на тлі практично стабільного загального обсягу пропозиції з невеликим його зниженням.
Це важливе спостереження. Зростання цін не супроводжувалося пропорційним збільшенням кількості об'єктів, представлених на продаж. Водночас сам по собі такий результат не доводить прискорення продажів чи посилення платоспроможного попиту. Для подібних висновків необхідно додатково досліджувати фактичні трансакції, експозицію об'єктів та інші показники ринкової активності.
Загальна кількість оголошень також приховує значні регіональні відмінності. В одних областях пропозиція збільшувалася, в інших — скорочувалася. Через це загальноукраїнська стабільність кількості оголошень не означає стабільності локальних ринків.
Ще одним чинником, який необхідно враховувати, є зміна структури пропозиції. Якщо в загальній вибірці збільшується частка квартир із вищою ціною за квадратний метр, інтегральний середньозважений показник може підвищуватися навіть без однакового подорожчання всіх категорій нерухомості.
Саме тому для розуміння реальних тенденцій необхідно перейти від загального показника до регіонального й сегментного аналізу.
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", станом на вересень 2026 року найдорожчим територіальним ринком вторинних квартир серед представлених у вибірці залишається місто Київ.
Середньозважена ціна пропозицій продажу у столиці становила 2 091 дол./м². Це приблизно на 59,11 % вище за середній показник по Україні.
Проте Київ продемонстрував нетипову на тлі загальноукраїнського зростання динаміку. У грудні 2025 року середньозважена ціна столичних квартир становила 2 136 дол./м², тоді як у вересні 2026 року — 2 091 дол./м². Відносне зниження досягло 2,14 %.
Таким чином, столиця продовжує формувати верхній ціновий рівень українського житлового ринку, але за досліджуваний період її середній показник не зростав разом із загальнонаціональним.
Другу позицію за рівнем середньозваженої ціни посіла Львівська область, де у вересні 2026 року квадратний метр вторинного житла пропонувався в середньому за 1 761 дол. Для порівняння, у грудні 2025 року показник становив 1 568 дол./м². Приріст за період досяг 12,33 %.
Львівщина помітно скоротила ціновий розрив зі столицею, хоча абсолютний рівень пропозицій у Києві залишався вищим.
Високий ціновий рівень також зберігала Закарпатська область. Її середньозважений показник збільшився з 1 513 до 1 620 дол./м², або на 7,06 %. Попри помірніший темп зростання порівняно зі Львівщиною, область залишалася серед найдорожчих регіональних ринків.
До групи областей із високими цінами вторинного житла у вересні 2026 року також належали Чернівецька область із показником 1 371 дол./м², Вінницька — 1 366 дол./м², Івано-Франківська — 1 339 дол./м², а також Київська область — 1 296 дол./м².
Динаміка цих регіонів заслуговує на особливу увагу. У Чернівецькій області ціни зросли на 11,03 %, у Вінницькій — на 13,18 %, в Івано-Франківській — на 14,28 %, а в Київській області — на 14,79 %.
Це свідчить про те, що помітне підвищення цін не обмежувалося лише кількома найдорожчими ринками. Зростання охопило також регіони із середнім ціновим рівнем, які поступово змінювали своє положення в загальноукраїнській структурі пропозиції.
Одеська область, яка залишається одним із найбільших ринків за кількістю оголошень, продемонструвала порівняно помірніше зростання. Середньозважена ціна підвищилася з 1 197 до 1 265 дол./м², або на 5,69 %.
При цьому кількість пропозицій в Одеській області збільшилася з 36 075 до 38 134, тобто на 5,71 %. Отже, регіон поєднав помірне підвищення цін із розширенням обсягу представленої на продаж нерухомості.
Серед регіонів із нижчим абсолютним рівнем цін варто відзначити Дніпропетровську та Харківську області. У вересні 2026 року їхні середньозважені показники становили відповідно 810 та 808 дол./м².
Зростання відносно грудня 2025 року досягло 6,31 % у Дніпропетровській області та 5,22 % у Харківській.
Нижчі середньозважені ціни зафіксовано у Миколаївській області — 650 дол./м², Сумській — 617 дол./м² та Запорізькій — 537 дол./м².
Окремо слід розглядати показники Донецької, Луганської та Херсонської областей, де середні ціни ще нижчі. У вересні 2026 року вибірки Донецької та Херсонської областей містили відповідно лише 79 та 69 оголошень, а Луганської — лише 5. За таких обсягів окремі оголошення та зміни географічної структури вибірки можуть суттєво впливати на середню ціну.
Тому низькі статистичні показники цих територій не варто без додаткової перевірки інтерпретувати як загальнодоступну ринкову можливість придбання житла за відповідною ціною. Безпекові умови, фізичний стан об'єктів, доступність локацій і репрезентативність оголошень потребують окремої оцінки.
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", одним із найбільш помітних результатів дослідження стала висока динаміка цін у низці регіонів, які не належать до найдорожчих за абсолютною вартістю квадратного метра.
Найбільший відносний приріст серед областей зафіксовано в Тернопільській області. Її середньозважена ціна зросла з 1 037 дол./м² у грудні 2025 року до 1 249 дол./м² у вересні 2026 року.
Збільшення становило 20,40 %.
Ця динаміка супроводжувалася значним розширенням кількості оголошень — із 2 493 до 3 565, або на 43,00 %. Отже, зростання середньої ціни тут відбувалося одночасно зі збільшенням представленої на ринку пропозиції.
Такий результат не дає підстав пояснювати подорожчання лише дефіцитом оголошень. Імовірно, істотне значення має також структура пропозиції, хоча для перевірки цього припущення потрібен додатковий аналіз зіставних квартир.
Високі темпи зростання продемонструвала Хмельницька область, де середньозважена ціна збільшилася з 938 до 1 080 дол./м², або на 15,11 %.
На відміну від Тернопільської області, кількість пропозицій у Хмельницькій області скоротилася з 8 522 до 7 327, що відповідає зниженню на 14,02 %.
Це приклад іншого поєднання двох показників: помітне зростання ціни супроводжувалося зменшенням кількості активних оголошень.
У Київській області підвищення середньозваженої ціни становило 14,79 %. Тут грудневий показник у 1 129 дол./м² змінився вересневим рівнем у 1 296 дол./м².
Водночас кількість оголошень скоротилася з 27 706 до 26 087, або на 5,84 %.
Івано-Франківська область продемонструвала приріст ціни на 14,28 %, Черкаська — на 13,28 %, Вінницька — на 13,18 %.
Важливо, що ці регіони мали різну динаміку кількості оголошень. У Вінницькій області пропозиція зросла на 19,74 %, в Івано-Франківській — на 12,55 %, тоді як у Черкаській скоротилася на 17,26 %.
Отже, навіть серед областей зі схожими темпами подорожчання відсутня універсальна залежність між зміною середньої ціни та кількості оголошень.
Ця обставина особливо важлива для інвесторів і професійних оцінювачів. Зміна середньозваженої ціни відображає результат взаємодії багатьох чинників, серед яких склад житлового фонду, структура локацій, характеристика квартир і зміна представлених на ринку об'єктів.
Відповідно, швидке зростання середнього показника не завжди означає, що кожна квартира в регіоні подорожчала на аналогічний відсоток.
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", ситуація у столиці помітно відрізнялася від переважної більшості регіональних ринків.
У грудні 2025 року середньозважена ціна пропозицій продажу квартир у Києві становила 2 136 дол./м², а у вересні 2026 року — 2 091 дол./м². Зниження середнього показника дорівнювало 2,14 %.
Водночас кількість активних оголошень зросла з 31 695 до 34 967, або на 10,32 %.
Таким чином, у столиці спостерігалося розширення пропозиції на тлі зниження середньої ціни.
Ця тенденція контрастувала із загальноукраїнською ситуацією, де кількість оголошень дещо скоротилася, а середньозважена ціна зросла.
Важливий додатковий результат: якщо виключити Київ із загальноукраїнської вибірки, середньозважена ціна решти територій збільшилася з 1 028 до 1 142 дол./м², або на 11,11 %.
Отже, саме ринки поза столицею сформували виразну позитивну динаміку середньої ціни, тоді як київський показник рухався у протилежному напрямку.
Проте навіть усередині столиці ситуація не була однорідною.
У вересні 2026 року найдорожчим за середньозваженою ціною залишався Печерський район — 3 216 дол./м². Для порівняння, у грудні 2025 року показник становив 3 199 дол./м², тобто за період він збільшився на 0,53 %.
Високі ціни також зафіксовано у Шевченківському районі — 2 334 дол./м², де приріст відносно грудня становив 3,25 %.
У Голосіївському районі середньозважена ціна досягла 2 091 дол./м², у Подільському — 1 945 дол./м², в Оболонському — 1 761 дол./м².
Суттєво нижчі середні показники зафіксовано в Дарницькому районі — 1 595 дол./м², Дніпровському — 1 576 дол./м², Святошинському — 1 438 дол./м² та Деснянському — 1 117 дол./м².
Цікаво, що в більшості районів столиці середньозважені ціни за досліджуваний період зросли. Водночас у Солом'янському районі вони знизилися на 1,40 %, а в Дніпровському — на 1,78 %.
Таким чином, загальне зниження середнього показника Києва поєднувалося зі зростанням цін у багатьох його районах.
Це важливий приклад впливу структури пропозиції на агреговану статистику. Зміна співвідношення оголошень між дорогими й доступнішими районами здатна змінювати загальноміську середньозважену ціну навіть тоді, коли ціни в окремих територіальних сегментах підвищуються.
Для оцінки конкретної квартири цей висновок має практичне значення: загальнокиївську динаміку не можна механічно переносити на Печерський, Дарницький чи будь-який інший район.
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", аналіз окремих населених пунктів підтверджує, що високі ціни та помітна позитивна динаміка характерні не лише для столиці.
У Львові середньозважена ціна квартир на вторинному ринку збільшилася з 1 697 до 1 923 дол./м², або на 13,27 %.
Це один із найвищих показників серед великих обласних центрів України, представлених у дослідженні. Водночас кількість оголошень у місті зменшилася з 5 876 до 5 397.
Ужгород зберіг високий рівень цін: у вересні 2026 року середньозважений показник становив 1 767 дол./м² проти 1 635 дол./м² у грудні 2025 року. Приріст досяг 8,08 %.
Помітно подорожчали квартири у Вінниці. Середньозважена ціна збільшилася з 1 259 до 1 439 дол./м², або на 14,30 %.
В Івано-Франківську показник зріс із 1 191 до 1 370 дол./м², що відповідає приросту 15,02 %.
Ще виразніша динаміка спостерігалася в Тернополі, де середня ціна збільшилася з 1 062 до 1 300 дол./м², або на 22,46 %.
В Одесі середньозважена ціна підвищилася з 1 227 до 1 300 дол./м², або на 5,90 %. Цей результат демонструє помірнішу цінову динаміку великого міського ринку порівняно з низкою західноукраїнських обласних центрів.
Окремої уваги заслуговують населені пункти Київської області, які формують самостійні сегменти житлової пропозиції.
У Софіївській Борщагівці середньозважена ціна у вересні 2026 року становила 1 638 дол./м², у Крюківщині — 1 400 дол./м², в Ірпені — 1 362 дол./м², у Вишневому — 1 309 дол./м², у Бучі — 1 139 дол./м².
При цьому Ірпінь продемонстрував зростання ціни на 15,54 %, Софіївська Борщагівка — на 11,80 %, а Буча — на 18,43 %.
Ці відмінності показують, що навіть у межах одного приміського поясу не існує єдиного цінового рівня чи універсальної динаміки.
Для аналізу таких ринків важливе значення мають локалізація житлової забудови, транспортна доступність, клас будинків, готовність інфраструктури та індивідуальні характеристики квартир. Водночас надані цінові ряди самі по собі не дозволяють визначити, який саме чинник став причиною зростання в конкретному населеному пункті.
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", окремий інтерес становить аналіз середньозважених цін за типом територіальної громади.
Для коректності порівняння цей розріз розглядається без урахування міста Києва, яке має особливий адміністративний статус.
Станом на вересень 2026 року середньозважена ціна квартир у міських територіальних громадах становила 1 140 дол./м². У грудні 2025 року аналогічний показник дорівнював 1 029 дол./м², що відповідає приросту 10,76 %.
У сільських територіальних громадах середньозважена ціна виявилася вищою — 1 281 дол./м². Відносно грудня 2025 року, коли вона становила 1 119 дол./м², приріст досяг 14,41 %.
Цей результат на перший погляд може здаватися нетиповим, оскільки зазвичай великі міста асоціюються з вищою вартістю житла.
Однак такий висновок не означає, що квартири в усіх сільських громадах дорожчі за міські. До цієї адміністративної категорії входять також населені пункти приміських територій, де структура житлової пропозиції може суттєво відрізнятися від невеликих віддалених громад.
Високий середньозважений показник може бути результатом концентрації частини пропозиції в дорогих приміських локаціях. Тому порівняння потребує врахування реального географічного складу вибірки.
У селищних територіальних громадах середньозважена ціна у вересні 2026 року становила 927 дол./м² проти 784 дол./м² у грудні 2025 року.
Приріст за період досяг 18,29 %, що є найвищим показником серед трьох типів громад.
Водночас кількість оголошень у селищних громадах збільшилася з 4 000 до 4 968, або на 24,20 %.
У сільських громадах кількість пропозицій зросла на 17,53 %, тоді як у міських скоротилася на 4,65 %.
Ці результати свідчать про зміну географічної структури представленого на продаж житла. Середня ціна підвищувалася в усіх трьох типах громад, але найшвидше — у селищних.
Для учасників ринку це означає, що адміністративний статус громади не можна використовувати як самодостатній індикатор вартості квартири. Значно важливішими є фактична локація, тип забудови та особливості конкретного локального ринку.
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", одним із найвиразніших структурних результатів дослідження стала різна динаміка середньозважених цін залежно від кількості кімнат.
У сегменті однокімнатних квартир середня ціна зросла з 1 230 дол./м² у грудні 2025 року до 1 365 дол./м² у вересні 2026 року.
Приріст становив 10,97 % — найвищий серед усіх представлених категорій кімнатності.
Водночас кількість активних оголошень про продаж однокімнатних квартир збільшилася з 71 403 до 72 814, або на 1,98 %.
Отже, підвищення середньої ціни цього сегмента відбувалося за невеликого розширення пропозиції.
Двокімнатні квартири продемонстрували зростання середньозваженої ціни з 1 174 до 1 279 дол./м², або на 8,96 %.
Кількість оголошень у цій категорії залишалася відносно стабільною: 68 555 у грудні 2025 року та 68 852 у вересні 2026 року.
Разом однокімнатні та двокімнатні квартири становили приблизно 73,36 % кількості всіх активних оголошень у вересні 2026 року.
Така висока частка підтверджує їхню визначальну роль у формуванні структури пропозиції вторинного ринку житла.
У сегменті трикімнатних квартир середньозважена ціна підвищилася з 1 161 до 1 228 дол./м², або на 5,75 %.
Водночас кількість пропозицій скоротилася з 43 867 до 41 435, або на 5,54 %.
Нарешті, у категорії чотирикімнатних і більших квартир середня ціна досягла 1 536 дол./м², тоді як у грудні 2025 року вона становила 1 486 дол./м².
Зростання за період дорівнювало лише 3,36 % — найменшому показнику серед категорій кімнатності.
Таким чином, за абсолютною ціною квадратного метра найдорожчою залишалася група квартир із чотирма та більшою кількістю кімнат, однак найвища відносна динаміка спостерігалася саме в однокімнатному сегменті.
Цей результат не є суперечністю. Великі квартири можуть бути більше представлені в дорогих житлових комплексах і престижних локаціях, що впливає на їхній середній рівень ціни за квадратний метр.
Водночас однокімнатні квартири можуть мати інший склад пропозиції й іншу динаміку переоцінки.
Важливо також розрізняти ціну квадратного метра та повну вартість квартири. Вищий показник у доларах за квадратний метр не означає, що однокімнатна квартира дорожча за двокімнатну або трикімнатну в абсолютному вираженні.
Для інвесторів і покупців це означає необхідність аналізувати не лише питому ціну, а й загальний бюджет придбання, стан об'єкта, характеристики будинку та відповідність квартири конкретним цілям використання.
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", класифікація квартир за типом житлової забудови дозволяє виявити суттєві відмінності як у рівні середньозважених цін, так і в їхній зміні протягом досліджуваного періоду.
Найдорожчим сегментом залишалося житло підвищеної комфортності (еліт).
У грудні 2025 року середньозважена ціна цієї категорії становила 1 696 дол./м², а у вересні 2026 року — 1 767 дол./м².
Зростання за період досягло 4,18 %.
При цьому кількість оголошень збільшилася з 69 953 до 76 036, або на 8,70 %.
Отже, сегмент житла підвищеної комфортності характеризувався зростанням обсягу пропозиції за порівняно помірного підвищення середньої ціни.
Збільшилася і його частка у загальній кількості оголошень — приблизно з 35,99 % до 39,37 %.
Це важлива структурна зміна, оскільки категорія з найвищою середньою ціною стала помітнішою в загальній вибірці.
Водночас назву категорії слід сприймати як класифікацію в базі даних, а не як індивідуальне підтвердження преміальної якості кожного об'єкта.
Іншу картину продемонструвала масова сучасна забудова (економ).
У цій категорії середньозважена ціна підвищилася з 1 094 до 1 224 дол./м², або на 11,89 %.
Саме сучасна масова забудова показала найвищий темп подорожчання серед основних масових категорій житла.
Водночас кількість оголошень скоротилася з 54 527 до 50 467, або на 7,45 %.
Таким чином, сучасний житловий фонд економкласу демонстрував поєднання відносно високої цінової динаміки та зменшення представленої пропозиції.
У сегменті масової забудови радянських часів середньозважена ціна зросла з 795 до 856 дол./м², або на 7,75 %.
Це найнижчий абсолютний ціновий рівень серед великих класів житла у вибірці.
При цьому кількість оголошень скоротилася з 68 379 до 65 539, або на 4,15 %.
Сегмент радянської масової забудови зберігав значну вагу в загальній структурі пропозиції, хоча його середня ціна залишалася суттєво нижчою, ніж у сучасній забудові та житлі підвищеної комфортності.
Окрему категорію становила стара забудова (дореволюційні будинки).
На відміну від інших класів, тут зафіксовано зниження середньозваженої ціни з 1 550 до 1 438 дол./м², або на 7,22 %.
Одночасно кількість оголошень скоротилася з 1 514 до 1 075.
Зважаючи на відносно невеликий обсяг цієї категорії та її специфічну географію, результат потребує обережної інтерпретації. Вартість квартир у старій забудові особливо залежить від конкретного місця розташування, архітектурних особливостей, технічного стану будинку та квартири.
Загалом порівняння класів показує, що швидкість зростання середньої ціни не була прямо пропорційною абсолютній вартості житла.
Найдорожчий сегмент зростав помірніше, ніж сучасна масова забудова. Водночас радянський житловий фонд демонстрував стабільну позитивну цінову динаміку з нижчої бази.
Для оцінювачів це ще раз підтверджує необхідність добору аналогів у межах однорідних класів житла, а не механічного застосування загальноукраїнських індексів.
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", поверх розташування квартири залишається важливою характеристикою, за якою спостерігаються суттєві відмінності середньозважених цін.
Найвищий абсолютний показник у вересні 2026 року зафіксовано для квартир, розташованих не на першому і не на останньому поверсі.
Середньозважена ціна цієї категорії становила 1 409 дол./м² проти 1 299 дол./м² у грудні 2025 року.
Приріст за період досяг 8,48 %.
Це найбільша за кількістю оголошень категорія: у вересні 2026 року вона налічувала 140 848 пропозицій.
Квартири, розташовані на останньому поверсі, мали середньозважену ціну 1 086 дол./м² проти 989 дол./м² у грудні 2025 року.
Зростання становило 9,80 %.
Найнижчий середній ціновий рівень залишався у квартир на першому поверсі — 1 012 дол./м² у вересні 2026 року.
Водночас саме ця категорія продемонструвала найвищу відносну динаміку — 11,21 % порівняно з груднем 2025 року, коли середньозважена ціна становила 910 дол./м².
Отже, ціновий розрив між категоріями поверховості зберігався, але квартири на перших поверхах подорожчали швидше у відносному вираженні.
У вересні 2026 року середньозважена ціна квартир на проміжних поверхах була приблизно на 39,26 % вищою, ніж у квартир на першому поверсі.
Проте цю різницю не можна автоматично вважати чистою ціновою премією саме за поверх.
У кожній групі представлені різні будинки, міста, класи житла та інші характеристики. Для виділення власне впливу поверху необхідно порівнювати максимально подібні об'єкти в однакових локальних умовах.
Разом із тим агреговані результати підтверджують, що поверх розташування варто враховувати під час сегментації вибірки й визначення ринкової вартості квартири.
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", стан ремонту є ще одним суттєвим параметром диференціації цін на вторинному ринку житла.
Водночас цей розріз потребує спеціального методичного застереження: інформація про тип ремонту наявна не для всіх оголошень. У грудні 2025 року вона охоплювала 129 759 пропозицій, а у вересні 2026 року — 118 538.
Тому наведені нижче результати характеризують саме підвибірку квартир із визначеним типом ремонту і не повинні підміняти загальноукраїнський показник для всього ринку.
Найдорожчою категорією у вересні 2026 року залишалися квартири з авторським проєктом.
Їхня середньозважена ціна становила 2 102 дол./м² порівняно з 2 003 дол./м² у грудні 2025 року.
Зростання за період досягло 4,97 %.
Висока абсолютна ціна цієї категорії може відображати не лише витрати на оздоблення, а й характеристики самого житла, його клас, місце розташування та структуру представлених пропозицій.
У категорії євроремонту середньозважена ціна зросла з 1 352 до 1 499 дол./м², або на 10,88 %.
Це один із найбільших за кількістю оголошень сегментів у вибірці за типом ремонту: у вересні 2026 року він охоплював 38 789 пропозицій.
Квартири в стані після будівельників мали середньозважену ціну 1 243 дол./м² проти 1 163 дол./м² у грудні 2025 року.
Приріст за період становив 6,92 %.
Для квартир під чистове оздоблення середній показник збільшився з 1 037 до 1 129 дол./м², або на 8,85 %.
У категорії житлового стану середньозважена ціна у вересні 2026 року становила 953 дол./м², тоді як у грудні 2025 року вона дорівнювала 850 дол./м².
Підвищення становило 12,12 %.
Ще швидше дорожчали квартири з косметичним ремонтом. Їхня середньозважена ціна збільшилася з 803 до 921 дол./м², або на 14,71 %.
Окремо варто згадати квартири в аварійному стані, де зафіксовано приріст середньої ціни на 17,57 %. Однак ця категорія налічувала лише 165 оголошень у вересні 2026 року, тому її відносно висока динаміка не повинна сприйматися як доказ загального підвищення вартості проблемного житла.
Узагальнюючи результати, можна виділити важливу особливість: квартири з авторським проєктом залишалися найдорожчими, однак швидше у відносному вираженні подорожчали деякі категорії житла зі скромнішим оздобленням.
Водночас різниця між категоріями ремонту не є прямим вимірюванням окупності витрат на ремонт. Для розрахунку такого ефекту необхідно порівнювати квартири однакового класу, площі, розташування та технічних характеристик, які відрізняються насамперед станом оздоблення.
Для продавців це означає, що наявність якісного ремонту може бути важливою перевагою під час позиціонування об'єкта, але сама по собі не гарантує пропорційного збільшення його ринкової вартості.
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", результати за грудень 2025 — вересень 2026 року дозволяють виділити кілька взаємопов'язаних тенденцій, які формують загальну картину вторинного ринку квартир України.
Передусім спостерігається розходження між столичним і регіональними ринками.
Київ, попри збереження лідерства за абсолютною середньою ціною, продемонстрував її зниження, тоді як більшість областей — зростання. Це означає, що загальнонаціональна позитивна динаміка не була результатом виключно подорожчання столиці.
Навпаки, вагому роль відігравали регіональні ринки з різними початковими рівнями цін.
Друга тенденція полягає в неоднаковій реакції окремих сегментів житлового фонду.
У розрізі кімнатності найвищу динаміку показали однокімнатні квартири, у розрізі класів — масова сучасна забудова економкласу, а за типом громад — селищні територіальні громади.
Таке поєднання підтверджує, що підвищення середньої ціни не було рівномірним навіть усередині одного сегмента продажу квартир.
Третя особливість — зміна кількісної структури пропозиції.
Загальна кількість оголошень залишилася близькою до початкового рівня, проте їхній розподіл між територіями та категоріями змінився.
Зокрема, збільшилася частка оголошень про квартири, віднесені до житла підвищеної комфортності. Зросла також кількість пропозицій у столиці, тоді як у багатьох інших регіонах вона скоротилася.
Такі зміни можуть впливати на інтегральну середньозважену ціну й ускладнюють пряме трактування її зростання як однакового подорожчання зіставних об'єктів.
Четвертий висновок стосується ролі локальної специфіки.
Навіть у межах Києва, де загальний середній показник знизився, у більшості районів зафіксовано позитивну цінову динаміку. Це демонструє, що територіальна структура оголошень має принципове значення для інтерпретації середніх величин.
Зрештою, результати дослідження свідчать про необхідність обережного використання загальноукраїнських індикаторів у практичній оцінці нерухомості.
Середньозважена ціна є корисним інструментом для виявлення ринкових тенденцій, однак для ухвалення рішення щодо конкретного об'єкта її потрібно доповнювати локальними порівняннями, аналізом цінового діапазону, ліквідності та стану пропозиції.
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", український вторинний ринок квартир завершив аналізований період із вищою середньозваженою ціною пропозицій продажу, ніж на його початку.
Приріст на 8,71 % за умов незначного скорочення загальної кількості оголошень засвідчує переважання позитивної цінової динаміки в загальнонаціональній статистиці.
Проте за цим інтегральним результатом стоїть неоднорідна структура локальних ринків.
Столиця зберігає найвищу середню вартість квадратного метра, але її цінова динаміка відрізняється від багатьох інших великих міст. У низці областей та обласних центрів темпи зростання були значно вищими, ніж у середньому по країні.
Водночас найвища середня ціна не обов'язково супроводжувалася найшвидшим подорожчанням. Це добре видно на прикладі квартир різної кімнатності та класів житла.
Для покупця такий ринок означає необхідність більш ретельного порівняння альтернатив. Загальноукраїнське зростання не дає підстав автоматично погоджуватися з будь-яким підвищенням ціни конкретної квартири.
Для продавця ситуація свідчить про важливість правильного позиціонування нерухомості. Орієнтація лише на середню регіональну динаміку може призвести до встановлення ціни, яка не відповідає реальному конкурентному середовищу.
Для інвестора найважливіше розділяти зростання цін пропозицій і фактичну інвестиційну дохідність. Підвищення середньозваженої вартості квадратного метра саме по собі не визначає швидкість продажу, можливість перепродажу або дохід від майбутньої оренди.
Для оцінювачів та аналітиків дослідження підтверджує необхідність застосування багаторівневої сегментації ринку. Географія, клас будинку, кількість кімнат, поверх і тип ремонту формують різні статистичні групи, тому використання одного усередненого показника без урахування складу об'єктів може призводити до некоректних висновків.
Таким чином, ключовим результатом дослідження є не лише зростання середньої ціни, а й підтвердження того, що вторинний ринок квартир України складається з локальних сегментів із різними ціновими траєкторіями.
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", відмінності між регіонами, класами житла та характеристиками квартир мають безпосереднє практичне значення для учасників вторинного ринку.
Для покупців найважливішою рекомендацією є відмова від механічного перенесення середньорегіональної ціни на конкретну квартиру.
Два об'єкти з однаковою кількістю кімнат можуть суттєво відрізнятися за вартістю квадратного метра залежно від району, класу будинку, поверху, технічного стану та ремонту.
Особливої уваги заслуговують однокімнатні квартири, які продемонстрували найвищий приріст серед категорій кімнатності. Покупцям цього сегмента доцільно ретельно порівнювати актуальні пропозиції в межах конкретної мікролокації.
У великих містах необхідно аналізувати не лише абсолютну ціну квадратного метра, а й повну вартість квартири, транспортну доступність, стан будинку та потенційні витрати на приведення житла до придатного для проживання стану.
Окремо варто оцінювати квартири з різними типами ремонту. Вища заявлена ціна житла з якісним оздобленням може бути виправданою за певних умов, але її необхідно зіставляти з фактичними витратами на ремонт альтернативного об'єкта.
Для власників квартир, які планують продаж, аналіз свідчить про доцільність диференційованого ціноутворення.
Регіони, де середньозважені ціни швидко зростали, формують позитивне інформаційне тло для продавців. Однак навіть за таких умов встановлена ціна має відповідати характеристикам об'єкта й актуальним конкурентним пропозиціям.
Особливо важливо враховувати динаміку конкретного класу житла. Наприклад, зростання середньої ціни в сучасній масовій забудові та житлі підвищеної комфортності відбувалося різними темпами.
Для квартир на перших і останніх поверхах доцільно використовувати порівняння саме з об'єктами відповідної категорії, а не із загальним середнім показником усіх квартир району.
Наявність ремонту варто представляти як характеристику функціонального стану квартири та потенційну перевагу для покупця, але не як автоматичну підставу для збільшення вартості на певний фіксований відсоток.
Для інвесторів результати дослідження відкривають можливості для порівняння регіональних ринків, але водночас потребують уважного ставлення до ризиків.
Високі темпи зростання цін у Тернопільській, Хмельницькій, Київській та інших областях можуть стати підставою для поглибленого аналізу, але не повинні автоматично трактуватися як прогноз подальшого подорожчання.
Під час інвестиційного відбору доцільно поєднувати динаміку цін пропозицій із кількістю конкурентних об'єктів, строками експозиції, характеристиками орендного ринку та фактичними цінами угод, якщо відповідна інформація доступна.
Особливо важливо аналізувати зміну складу пропозиції. Збільшення середньої ціни може частково пояснюватися появою дорожчих квартир у вибірці, а не однаковим приростом вартості вже наявних об'єктів.
Також слід враховувати повний обсяг інвестицій: витрати на придбання, ремонт, утримання, оформлення та можливий майбутній продаж.
Для професійної оцінки нерухомості наведені результати мають особливе значення.
Різна динаміка середньозважених цін за регіонами, класами, кімнатністю та станом ремонту демонструє необхідність формування однорідних вибірок порівняння.
Використання загальноукраїнського або середньообласного показника без територіального та якісного уточнення може не відображати ринкове положення конкретного об'єкта.
Інструмент «Інтерактивний звіт» GISPro дає змогу досліджувати ринок у різних територіальних і сегментних розрізах, формуючи статистичну основу для подальшого професійного аналізу.
Найбільш обґрунтований підхід передбачає використання загальних індикаторів для розуміння ринкового контексту та деталізованих локальних даних для визначення вартості конкретного житла.
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", за період із грудня 2025 року до вересня 2026 року середньозважена ціна пропозицій продажу квартир на вторинному ринку України зросла з 1 209 до 1 314 дол./м², або на 8,71 %.
Водночас загальна кількість оголошень зменшилася лише на 0,65 %, що свідчить про відносну стабільність сукупного обсягу представленої пропозиції.
Основною особливістю цього періоду стала виражена регіональна неоднорідність.
Київ залишився найдорожчим ринком країни, проте його середньозважена ціна знизилася на 2,14 %. Натомість за межами столиці зростання досягло 11,11 %.
Серед областей особливо високою динамікою вирізнялися Тернопільська, Хмельницька, Київська та Івано-Франківська.
У структурі житлової пропозиції найшвидше дорожчали однокімнатні квартири, сучасна масова забудова економкласу та квартири в селищних територіальних громадах.
Водночас найдорожчими за абсолютним рівнем середньозваженої ціни залишалися квартири підвищеної комфортності, об'єкти з авторським ремонтом та багатокімнатне житло.
Ці результати підтверджують необхідність комплексного підходу до аналізу вторинного ринку квартир. Узагальнені показники є важливими для визначення загального напряму ринкових змін, однак реальна цінова ситуація формується на рівні конкретного міста, району, класу будинку та характеристик квартири.
Головний підсумок дослідження полягає в тому, що український вторинний ринок житла дорожчає нерівномірно. Для правильного розуміння його тенденцій дедалі важливішим стає не просто спостереження за середньою ціною, а детальний аналіз структури, територіального розподілу та якісних характеристик пропозиції.
Джерела даних:
аналітичний модуль GISPro | інструмент "Інтерактивний звіт" (дані за грудень 2025 — вересень 2026) та внутрішня база. Основні статистичні показники та тренди розраховано на основі вибірки релевантних оголошень з бази даних GISPro.
📝 Примітка:
Аналітичні матеріали створено на основі власної бази даних, публічної статистики та з використанням аналітичних інструментів. Всі тексти є унікальними та адаптованими для інформаційних цілей.
⚖️ Авторське право:
Весь контент є інтелектуальною власністю автора публікації. Будь-яке копіювання або використання матеріалів дозволяється лише з активним посиланням на джерело.