Опубліковано: 22-10-2026 10:03
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", український ринок пропозицій продажу торгової нерухомості в період із грудня 2025 року до вересня 2026 року продемонстрував зростання середньозваженої ціни квадратного метра та збільшення кількості активних оголошень. Водночас детальний аналіз регіональної структури, розмірності приміщень, класів об'єктів, поверхів розташування та стану ремонту свідчить про суттєву неоднорідність ринкових тенденцій.
Станом на вересень 2026 року середньозважена ціна пропозицій продажу торгової нерухомості в Україні становила 1 454 дол./м², що на 7,40 % перевищує показник грудня 2025 року. Протягом цього самого періоду кількість активних оголошень збільшилася на 17,98 %, досягнувши 20 058.
Ці показники характеризують не лише зміну цінових очікувань продавців, а й розширення представленого на ринку асортименту комерційних площ. Збільшення пропозиції відбувалося нерівномірно: одні регіони демонстрували швидке накопичення об'єктів у продажу, тоді як в інших кількість оголошень скорочувалася. Аналогічні відмінності простежуються між невеликими приміщеннями для роздрібної торгівлі, великими торговельними площами, окремими будівлями та вбудованими об'єктами.
Особливої уваги заслуговує структурний характер змін. Середня ціна на ринку може підвищуватися не лише через перегляд вартості окремих об'єктів, а й через збільшення частки дорожчих локацій або класів нерухомості у загальній кількості оголошень. Саме тому для коректного розуміння поточної ситуації необхідно досліджувати не тільки загальноукраїнські показники, а й окремі територіальні та якісні характеристики об'єктів.
У цьому огляді представлено аналіз ринку пропозицій продажу торгової нерухомості України за двома часовими зрізами — грудень 2025 року та вересень 2026 року. Усі середні ціни розраховано як середньозважені за кількістю оголошень у відповідних групах. Такий підхід дає змогу врахувати реальну представленість кожної групи об'єктів у досліджуваній вибірці.
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", у грудні 2025 року середньозважена ціна пропозицій продажу торгової нерухомості в Україні становила 1 354 дол./м². Станом на вересень 2026 року цей показник підвищився до 1 454 дол./м².
Таким чином, за аналізований період середня ціна збільшилася приблизно на 100 дол./м², або на 7,40 %.
Одночасно спостерігалося суттєве розширення ринку пропозицій. Якщо у грудні 2025 року в досліджуваній вибірці налічувалося 17 001 активне оголошення, то у вересні 2026 року їхня кількість досягнула 20 058. Абсолютне збільшення становило 3 057 оголошень, а відносне — 17,98 %.
Важливо, що кількість пропозицій зростала швидше, ніж середня ціна квадратного метра. Це означає, що підвищення цінових показників відбувалося в умовах одночасного розширення пропозиції, а не її загального скорочення.
Для покупців така ситуація означає збільшення кількості доступних для порівняння об'єктів. Для продавців — необхідність точніше визначати конкурентну ціну, оскільки потенційний покупець отримує ширший вибір альтернатив.
Водночас збільшення кількості оголошень не варто автоматично ототожнювати зі зростанням кількості фактичних угод або інвестиційного попиту. Показник характеризує насамперед сторону пропозиції. Для визначення швидкості продажів та реальної ліквідності потрібні додаткові дані щодо експозиції, зняття оголошень і завершених операцій.
Ще одним важливим аспектом є зміна географічної структури пропозиції. Значна частина нових оголошень припала на столицю та регіони з відносно високою вартістю торгової нерухомості. Це вплинуло на загальноукраїнський середньозважений показник, оскільки кожне оголошення враховується відповідно до кількості об'єктів у своїй групі.
Отже, загальне подорожчання торгової нерухомості слід розглядати як результат одночасної зміни цін усередині окремих ринків і структури представлених на продаж об'єктів.
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", у вересні 2026 року найвищий середньозважений рівень цін на торгову нерухомість серед представлених регіонів України зберігався у Києві. Середня ціна пропозицій продажу в столиці становила 2 280 дол./м², що суттєво перевищувало загальноукраїнський показник.
Порівняно з груднем 2025 року, коли середньозважена ціна у столиці становила 2 236 дол./м², підвищення досягнуло 1,98 %.
При цьому абсолютна різниця між київським та загальноукраїнським показниками у вересні становила приблизно 826 дол./м², або 56,78 % на користь столиці.
Ще виразніше роль Києва проявляється в кількості пропозицій. За аналізований період вона збільшилася з 4 300 до 5 909 оголошень, або на 37,42 %. Частка столиці у загальноукраїнській вибірці зросла з 25,29 % до 29,46 %.
Таким чином, майже кожне третє оголошення про продаж торгової нерухомості у вересневій вибірці припадало на Київ. Зважаючи на суттєво вищу середню ціну столичних об'єктів, зростання їхньої частки стало важливою складовою формування загального цінового показника.
Друге місце за середньозваженою ціною посідала Львівська область — 1 473 дол./м². У грудні 2025 року показник становив 1 431 дол./м², а приріст за період — 2,96 %.
Водночас Львівщина продемонструвала значне збільшення кількості активних оголошень: із 1 155 до 1 621, або на 40,35 %. Це свідчить про помітне розширення представленої на продаж торгової нерухомості в регіоні.
До групи областей із високими середньозваженими цінами станом на вересень 2026 року також увійшли Волинська, Вінницька, Одеська та Закарпатська області.
У Волинській області середньозважена ціна досягнула 1 291 дол./м². Порівняно з груднем, коли вона становила 1 081 дол./м², показник збільшився на 19,42 %. Це один із найбільших темпів подорожчання серед регіонів, представлених у вибірці.
Вінницька область завершила аналізований період із середньою ціною 1 284 дол./м², продемонструвавши приріст на 1,49 %. В Одеській області показник підвищився з 1 237 до 1 250 дол./м², або на 1,06 %.
На відміну від цих регіонів, Закарпатська область продемонструвала зниження середньозваженої ціни. Якщо у грудні 2025 року вона становила 1 359 дол./м², то у вересні 2026 року — 1 245 дол./м². Зменшення становило 8,43 %.
Це свідчить про відсутність єдиного цінового тренду навіть серед відносно дорогих регіональних ринків. Підвищення середнього рівня цін у країні не означає, що всі області рухалися в одному напрямку.
Помітну позитивну динаміку, крім Волинської області, продемонструвала Житомирська область, де середньозважена ціна зросла з 857 до 1 008 дол./м², або на 17,65 %.
У Хмельницькій області показник підвищився з 885 до 1 000 дол./м², що відповідає приросту на 13,05 %. Чернівецька область продемонструвала збільшення з 945 до 1 039 дол./м², або на 10,02 %.
Сумська область також показала позитивну динаміку: середньозважена ціна збільшилася з 542 до 601 дол./м², або на 10,81 %.
Водночас не всі ці зміни супроводжувалися збільшенням кількості пропозицій. Наприклад, у Волинській, Житомирській та Чернівецькій областях середні ціни зростали на тлі зменшення представленої на ринку кількості об'єктів.
Така ситуація може бути пов'язана не тільки з переглядом цін продавцями, але й зі зміною складу пропозиції — зокрема, зі збільшенням частки дорожчих об'єктів у вибірці відповідного регіону.
Серед областей, де у вересні середньозважена ціна виявилася нижчою за грудневу, варто окремо відзначити Харківську область.
Тут показник знизився з 805 до 732 дол./м², або на 9,12 %. При цьому кількість активних оголошень збільшилася з 677 до 735. Отже, зниження середньої ціни відбувалося на тлі розширення пропозиції.
У Рівненській області середня ціна скоротилася на 3,18 %, до 1 003 дол./м². У Черкаській області зниження становило 2,54 %, у Запорізькій — 2,53 %, у Полтавській — 1,37 %.
Незначне зменшення середньої ціни також зафіксовано в Івано-Франківській області — на 0,43 %, до 1 189 дол./м².
Загалом серед представлених у вибірці 24 регіональних одиниць, включно з Києвом, підвищення середньозваженої ціни зафіксовано у 16, а зниження — у 8.
Таким чином, позитивна загальноукраїнська динаміка супроводжувалася переважанням регіонів зі зростанням цін, проте регіональні відмінності залишалися суттєвими.
Найнижчі середньозважені ціни пропозицій продажу торгової нерухомості у вересні 2026 року були зафіксовані в Донецькій та Херсонській областях — відповідно 482 і 509 дол./м².
При цьому важливо враховувати невелику кількість оголошень: у Донецькій області — 11, у Херсонській — 6. За таких обсягів навіть окремі нові або вилучені пропозиції можуть істотно впливати на середній показник.
У Сумській області середньозважена ціна становила 601 дол./м², у Кіровоградській — 673 дол./м², у Запорізькій — 680 дол./м².
Різниця між цими регіонами та столицею відображає значну територіальну неоднорідність ринку. Однак сама по собі низька середня ціна не є доказом інвестиційної привабливості або недооцінення нерухомості.
Для об'єктивного порівняння необхідно враховувати конкретне місце розташування, функціональне призначення об'єкта, його технічний стан, можливість комерційного використання та фактичні умови відповідного локального ринку.
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", середньозважені ціни у великих містах нерідко помітно відрізняються від середнього обласного рівня. Це особливо важливо для торгової нерухомості, вартість якої може суттєво залежати від концентрації комерційної діяльності, характеристик локації та формату приміщення.
У вересні 2026 року середньозважена ціна у Львові становила 1 728 дол./м², тоді як середній показник Львівської області дорівнював 1 473 дол./м².
Порівняно з груднем 2025 року, коли у Львові середня ціна становила 1 650 дол./м², приріст досягнув 4,75 %. Водночас кількість оголошень збільшилася з 848 до 1 165.
Серед інших обласних центрів високі показники спостерігалися в Ужгороді — 1 526 дол./м², Вінниці — 1 489 дол./м² та Луцьку — 1 436 дол./м².
Проте динаміка цих міст була різною.
В Ужгороді середня ціна зменшилася на 6,41 % порівняно з груднем. Натомість у Вінниці вона підвищилася на 6,31 %, а у Луцьку — на 21,80 %.
Помітне зростання спостерігалося також у Житомирі — на 19,07 %, до 1 311 дол./м², та у Хмельницькому — на 14,97 %, до 1 087 дол./м².
В Одесі середньозважена ціна у вересні становила 1 304 дол./м², що на 0,84 % вище за грудневий рівень. При цьому кількість пропозицій збільшилася з 1 674 до 2 036.
У Харкові, навпаки, середньозважена ціна скоротилася на 9,23 %, до 766 дол./м². У Кривому Розі показник знизився на 6,53 %, до 467 дол./м².
Окремої уваги заслуговують населені пункти Київської області. В Ірпені середня ціна пропозицій продажу торгових приміщень досягнула 1 143 дол./м², продемонструвавши приріст на 6,59 %. У Бучі середньозважений показник становив 1 081 дол./м², у Броварах — 1 095 дол./м².
Наведені результати підкреслюють важливість локального аналізу. Навіть у межах однієї області різні міста можуть характеризуватися суттєво відмінними рівнями та темпами зміни цін.
Для оцінювачів і професійних учасників ринку це означає, що використання лише загальнообласного середнього показника без урахування конкретної локації може призводити до істотних похибок у визначенні орієнтовної вартості торгового об'єкта.
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", середньозважені ціни пропозицій продажу торгової нерухомості помітно відрізняються залежно від типу територіальної громади.
У вересні 2026 року середня ціна торгових об'єктів у міських територіальних громадах становила 1 139 дол./м², у сільських — 1 038 дол./м², а у селищних — 716 дол./м².
У цьому розрізі Київ розглядається окремо, оскільки у вихідних даних він не віднесений до зазначених типів громад.
Найвищий абсолютний рівень цін, таким чином, утримували міські громади. Це узгоджується з економічною логікою торговельної нерухомості: у великих населених пунктах зазвичай ширший потенційний ринок споживачів, розвиненіша інфраструктура та більша концентрація комерційних об'єктів.
Проте динаміка за аналізований період виявилася дещо іншою.
У міських територіальних громадах середньозважена ціна збільшилася з 1 078 до 1 139 дол./м², або на 5,62 %.
У сільських громадах показник підвищився з 946 до 1 038 дол./м², продемонструвавши приріст на 9,80 %.
Найбільше відносне зростання спостерігалося в селищних громадах, де середня ціна збільшилася з 610 до 716 дол./м², або на 17,32 %.
Особливо помітними є зміни кількості пропозицій. У селищних громадах вона збільшилася з 394 до 717 оголошень, що відповідає приросту на 81,98 %. У сільських громадах кількість оголошень збільшилася на 45,08 %, тоді як у міських — на 6,80 %.
Ця тенденція може свідчити про розширення представленості об'єктів торгової нерухомості за межами великих міст.
Водночас зростання середньої ціни у селищних громадах не обов'язково означає однакове подорожчання всіх об'єктів. Значне збільшення кількості оголошень могло супроводжуватися виходом на ринок нових типів приміщень або об'єктів у дорожчих локаціях.
Тому для оцінки конкретного торгового приміщення необхідно враховувати не тільки тип громади, а й чисельність і структуру місцевих пропозицій, характеристики вулиці, транспортну доступність та можливості комерційного використання.
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", у вересні 2026 року найвищі середньозважені ціни пропозицій продажу торгової нерухомості спостерігалися у категорії приміщень площею до 100 м².
Для цієї групи середня ціна становила 1 521 дол./м², тоді як у грудні 2025 року — 1 408 дол./м². За аналізований період показник підвищився на 8,00 %.
Другою за рівнем цін була група приміщень площею від 100 до 300 м². У вересні середньозважена ціна становила 1 503 дол./м² проти 1 386 дол./м² у грудні. Приріст досягнув 8,46 %.
Цікаво, що саме приміщення площею від 100 до 300 м² продемонстрували найбільший відносний приріст серед усіх досліджуваних груп розмірності, хоча за абсолютним рівнем ціни квадратного метра вони дещо поступалися найменшим об'єктам.
Приміщення площею від 300 до 500 м² у вересні пропонувалися в середньому за 1 322 дол./м². Порівняно з грудневим показником 1 250 дол./м² приріст становив 5,75 %.
У групі площ від 500 до 1 000 м² середньозважена ціна підвищилася з 1 059 до 1 125 дол./м², або на 6,27 %.
Для найбільших об'єктів, площа яких перевищує 1 000 м², вересневий показник становив 1 128 дол./м². Це на 2,52 % більше, ніж у грудні 2025 року, коли середня ціна дорівнювала 1 101 дол./м².
Отже, у всіх п'яти групах розмірності зафіксовано зростання середньозважених цін. Проте темпи цього зростання суттєво відрізнялися.
З економічної точки зору вища ціна квадратного метра невеликих торгових приміщень може пояснюватися їхньою функціональною універсальністю.
Об'єкт площею до 100 м² потенційно придатний для широкого кола комерційних напрямів: невеликого магазину, аптеки, кав'ярні, салону послуг або іншого формату обслуговування населення.
Менша загальна площа зазвичай також означає нижчу абсолютну вартість придбання порівняно з великими торговельними об'єктами за аналогічної ціни квадратного метра. Це може розширювати коло потенційних покупців.
Для приміщень площею від 100 до 300 м² важливою перевагою є поєднання відносної компактності з можливістю організувати повноцінну торговельну площу, обслуговування клієнтів, складську або допоміжну зону.
Великі торговельні об'єкти мають іншу економіку використання. Вони потребують значніших капіталовкладень і можуть бути орієнтовані на вужче коло покупців або конкретні бізнес-моделі.
Водночас нижча ціна квадратного метра великих приміщень не обов'язково означає їхню меншу інвестиційну привабливість. Для таких об'єктів визначальними можуть бути потенційний орендний дохід, можливість поділу площ, функціональне перепрофілювання та ефективність експлуатації.
Найчисельнішою групою у вересні залишалися об'єкти площею до 100 м² — 10 018 оголошень. У грудні їх було 8 636.
Другою за кількістю стала група від 100 до 300 м² — 6 204 оголошення проти 5 246 у грудні.
Це означає, що основна маса представленої на продаж торгової нерухомості зосереджена у відносно невеликих форматах.
Кількість пропозицій приміщень площею понад 1 000 м² також збільшилася — із 764 до 1 059, або на 38,61 %. Водночас їхня середньозважена ціна зросла значно повільніше, ніж у категоріях до 300 м².
Така відмінність свідчить про необхідність розглядати великі торговельні площі як окрему частину ринку, для якої загальносегментні показники можуть бути недостатньо інформативними.
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", клас об'єкта є одним із важливих параметрів диференціації середньозважених цін пропозицій продажу торгової нерухомості.
У вересні 2026 року найвища середньозважена ціна серед досліджуваних класів спостерігалася у категорії вбудованих торговельних приміщень — 1 619 дол./м².
У грудні 2025 року середній показник цього класу становив 1 543 дол./м². Приріст за період досягнув 4,92 %.
Вбудовані торговельні приміщення, зокрема об'єкти формату street-retail, часто мають важливі функціональні переваги: розташування у сформованому міському середовищі, можливість безпосереднього доступу відвідувачів, близькість до житлової забудови та потенціал використання для різноманітних видів бізнесу.
Ці характеристики можуть підтримувати відносно високий рівень цінових очікувань власників.
Окремі торговельні будівлі у вересні пропонувалися в середньому за 1 360 дол./м². Порівняно з груднем, коли показник становив 1 296 дол./м², зростання дорівнювало 4,92 %.
Таким чином, середньозважена ціна вбудованих торговельних приміщень перевищувала показник окремих будівель приблизно на 259 дол./м², або на 19,07 %.
Ця різниця є важливою характеристикою структури пропозиції. Водночас її не слід автоматично трактувати як чисту цінову поправку за клас об'єкта: на результат також впливають географія, площа та інші характеристики представлених оголошень.
Окрему групу утворюють малі архітектурні форми та ролети.
У вересні 2026 року середньозважена ціна таких об'єктів становила 632 дол./м² проти 814 дол./м² у грудні 2025 року.
Таким чином, за аналізований період середня ціна знизилася на 22,28 %.
На відміну від вбудованих приміщень та окремих будівель, цей формат продемонстрував негативну цінову динаміку.
Його специфіка може бути пов'язана з особливостями правового статусу, конструктивного виконання, умов розміщення, інженерного забезпечення та можливостей подальшого використання.
Водночас без додаткової інформації неможливо стверджувати, що зниження середньої ціни означає однакове падіння вартості кожного МАФу або ролета. Важливо враховувати склад об'єктів у кожному часовому зрізі.
У категорії торговельних центрів середньозважена ціна у вересні становила 1 024 дол./м² проти 545 дол./м² у грудні.
Формально приріст досягнув 87,73 %. Однак цей результат потребує особливо обережної інтерпретації.
У грудневій вибірці ця категорія охоплювала лише 9 оголошень, а у вересневій — 20. За такої кількості зміна складу об'єктів може створювати значні коливання середнього показника.
Тому наведене зростання не варто ототожнювати зі зміною ринкової вартості всіх торговельних центрів України.
Для професійної оцінки такого класу нерухомості необхідно проводити окремий аналіз характеристик конкретних об'єктів, їхньої функціональності, площ, заповненості, потенційних доходів і локального конкурентного середовища.
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", у вересні 2026 року середньозважені ціни торгової нерухомості відрізнялися залежно від зазначеного поверху розташування.
Для приміщень, віднесених до категорії «Перший поверх», середньозважена ціна становила 1 360 дол./м².
Об'єкти категорії «Не перший / не останній поверх» пропонувалися в середньому за 1 218 дол./м².
Різниця між цими групами становила приблизно 141 дол./м², або 11,61 % на користь першого поверху.
Це узгоджується з поширеною економічною логікою оцінювання торговельних приміщень: наявність зручного доступу з рівня вулиці може бути важливою перевагою для об'єктів, діяльність яких залежить від відвідувачів.
Однак середня ціна не є результатом порівняння ідентичних об'єктів, які відрізняються лише поверхом. Тому наведена різниця описує структуру пропозицій, а не універсальну величину поправки за поверховість.
Особливу увагу привертає категорія «Останній поверх». У вересні її середньозважена ціна становила 1 695 дол./м², тобто перевищувала показники обох інших категорій.
Проте безпосередньо трактувати цю різницю як премію за останній поверх було б некоректно.
Справа в тому, що структура відповідної вибірки між груднем та вереснем змінилася надзвичайно суттєво. Кількість оголошень, віднесених до категорії останнього поверху, збільшилася з 239 до 5 927. Водночас загальне охоплення оголошень даними про поверх також змінилося.
За таких умов порівняння середніх цін між періодами може значною мірою відображати зміну представленості та класифікації об'єктів, а не безпосереднє подорожчання приміщень на останніх поверхах.
Отже, результати цього розрізу підтверджують існування цінових відмінностей між категоріями, але для визначення окремого впливу поверху потрібен додатковий порівняльний аналіз зіставних об'єктів.
Для покупців і оцінювачів першочергового значення набувають реальна доступність приміщення, наявність окремого входу, видимість об'єкта, характеристики будівлі та можливість ефективного комерційного використання.
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", у вересні 2026 року торгові приміщення з ремонтом пропонувалися в середньому дорожче, ніж об'єкти без ремонту.
Середньозважена ціна нерухомості з ремонтом становила 1 458 дол./м², тоді як для об'єктів без ремонту — 1 281 дол./м².
Різниця досягнула приблизно 177 дол./м², або 13,81 %.
У грудні 2025 року середньозважена ціна об'єктів із ремонтом становила 1 305 дол./м², а без ремонту — 1 258 дол./м².
За аналізований період середній показник для приміщень із ремонтом підвищився на 11,72 %, тоді як для об'єктів без ремонту — лише на 1,83 %.
Таким чином, у межах досліджуваних вибірок цінова різниця між об'єктами з ремонтом і без нього суттєво збільшилася.
З погляду потенційного покупця готовність приміщення до експлуатації може мати відчутне економічне значення. Наявність ремонту здатна скорочувати потребу в додаткових капіталовкладеннях, прискорювати початок використання об'єкта та зменшувати організаційні витрати на підготовку приміщення.
Для інвестора, який планує подальшу передачу нерухомості в оренду, цей фактор може впливати на строк виходу об'єкта на ринок і початок отримання доходу.
Проте важливо враховувати, що наявність ремонту не завжди означає його функціональну придатність для конкретного виду бізнесу.
Наприклад, приміщення з якісним оздобленням, але невідповідним плануванням або технічним забезпеченням може вимагати значних додаткових витрат під час адаптації до потреб нового власника.
Крім того, у вихідних таблицях ознака ремонту представлена не для всіх оголошень. У вересні відповідний розріз охоплював 9 245 об'єктів із загальної вибірки 20 058.
Тому наведені середні ціни та динаміка характеризують саме об'єкти з наявними даними про ремонт. Різницю між групами не слід вважати готовою універсальною поправкою до ринкової вартості.
Водночас сам факт вищої середньозваженої ціни об'єктів із ремонтом є важливим орієнтиром для подальшого поглибленого аналізу ринку.
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", результати порівняння грудня 2025 та вересня 2026 року дозволяють виділити кілька взаємопов'язаних особливостей українського ринку пропозицій продажу торгової нерухомості.
Передусім ідеться про одночасне зростання загальної кількості оголошень і середньозваженої ціни квадратного метра. Це означає, що ринок не демонстрував простого сценарію, за якого розширення пропозиції автоматично супроводжується зниженням середньої ціни.
Навпаки, збільшення кількості представлених об'єктів відбувалося паралельно з підвищенням цінових показників.
Перша важлива особливість — концентрація пропозиції у дорожчих локаціях.
Частка Києва у загальноукраїнській вибірці збільшилася, а середня ціна столичних об'єктів залишалася значно вищою за показники переважної більшості інших регіонів.
Це створює структурний ефект: навіть без однакового подорожчання всіх об'єктів збільшення частки дорогого столичного сегмента може підвищувати загальноукраїнську середньозважену ціну.
Водночас зростання не обмежувалося столицею. Якщо розглядати всі представлені території без Києва, середньозважена ціна збільшилася з 1 056 до 1 109 дол./м², або на 5,09 %.
Отже, позитивна цінова динаміка спостерігалася і поза межами столичного ринку.
Друга особливість — значна регіональна неоднорідність.
Ринки Волинської, Житомирської, Хмельницької та Чернівецької областей продемонстрували помітне підвищення середніх цін, тоді як Харківська та Закарпатська області завершили аналізований період зі зниженням показників.
Це означає, що загальноукраїнська тенденція не може механічно переноситися на окремий регіон, місто або громаду.
Третя особливість — високий рівень цін на невеликі торговельні приміщення.
Об'єкти площею до 100 м² та від 100 до 300 м² залишалися найдорожчими за квадратний метр серед груп розмірності.
Така картина може бути пов'язана з універсальністю використання компактних торговельних форматів, їхньою доступнішою загальною вартістю придбання та потенційною придатністю для різних напрямів підприємницької діяльності.
Однак наведена статистика сама по собі не дає змоги визначити, наскільки високим був фактичний попит на ці об'єкти або як швидко вони продавалися.
Четверта особливість — цінова диференціація за класом і технічним станом.
Вбудовані торговельні приміщення мали вищу середньозважену ціну, ніж окремі будівлі. Аналогічно об'єкти з ремонтом у відповідному розрізі пропонувалися дорожче за об'єкти без ремонту.
Це підтверджує важливість якісних характеристик для структури цін, хоча не дає підстав автоматично визначати величину окремих коригувань без урахування інших факторів.
П'ята особливість — зростання представленості торгової нерухомості в сільських і селищних громадах.
У цих категоріях кількість оголошень збільшувалася швидше, ніж у міських громадах, а середньозважені ціни демонстрували помітний відносний приріст.
Це може відображати розширення географії представленої на ринку нерухомості та зміну структури доступних пропозицій. Проте для висновків про стійке економічне пожвавлення відповідних територій потрібні додаткові показники.
Загалом результати свідчать, що український ринок торгової нерухомості доцільно розглядати не як однорідний сегмент, а як сукупність локальних ринків, кожен із яких має власну цінову структуру, представленість об'єктів та характер змін.
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", станом на вересень 2026 року український ринок пропозицій продажу торгової нерухомості характеризувався вищим рівнем середньозважених цін і ширшою пропозицією порівняно з груднем 2025 року.
Проте найважливіший висновок полягає не лише в самому факті зростання. Значно суттєвішим є те, що різні частини ринку демонструють неоднакові результати.
Столиця зберігає значний ціновий відрив від більшості регіонів. Окремі обласні центри демонструють відчутне підвищення цін, тоді як інші міста та області характеризуються зниженням середніх показників.
Невеликі торговельні приміщення залишаються найбільш дорогими за одиницю площі серед груп розмірності. Вбудовані приміщення формують вищий ціновий сегмент порівняно з окремими будівлями, а наявність ремонту в межах відповідної вибірки також пов'язана з вищою середньою ціною пропозиції.
Для професійних учасників ринку це має принципове значення.
Покупцям дедалі важливіше порівнювати не просто середні ціни у місті чи області, а конкретні групи зіставних об'єктів. Однакова площа ще не означає однакову функціональність, комерційний потенціал або інвестиційну якість.
Продавцям необхідно враховувати збільшення кількості альтернативних пропозицій. В умовах розширення вибору для покупця обґрунтованість стартової ціни стає важливим елементом успішного позиціонування об'єкта.
Інвесторам варто розрізняти високу ціну квадратного метра та реальну економічну ефективність інвестиції. Висока ціна не гарантує відповідного орендного доходу, а нижча ціна не означає автоматично вигідного придбання.
Оцінювачам та аналітикам результати демонструють необхідність детального сегментування вибірки та обережного використання загальних середніх показників.
Окремо слід наголосити, що всі розглянуті ціни є цінами пропозицій, а не підтвердженими цінами фактично укладених угод. Вони характеризують ринкові очікування продавців та структуру представлених оголошень. Остаточна ціна продажу може відрізнятися від заявленої.
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", розглянуті зміни цін і структури пропозиції дозволяють сформулювати низку практичних підходів до роботи з торговою нерухомістю.
Насамперед варто уникати оцінювання об'єкта виключно через його відповідність середньому показнику ціни квадратного метра у місті або області.
Для невеликих вбудованих торговельних приміщень важливо оцінювати доступність для відвідувачів, можливість організації окремого входу, розташування відносно пішохідних і транспортних потоків, стан інженерних систем та відповідність приміщення запланованому виду діяльності.
При цьому висока ціна квадратного метра компактного приміщення може бути обґрунтованою за сприятливої локації та функціональних характеристик. Однак її необхідно перевіряти за допомогою зіставних пропозицій.
Покупцям великих торговельних об'єктів варто приділяти більше уваги загальній сумі інвестицій, можливостям поділу площ, технічному стану будівлі та потенційним витратам на адаптацію.
Окремої уваги потребує співвідношення вартості придбання та можливого доходу від комерційного використання.
У ситуації, коли кількість активних оголошень збільшується, правильне позиціонування об'єкта може бути не менш важливим, ніж сама стартова ціна.
Продавцям доцільно враховувати не лише загальну цінову динаміку регіону, а й поточні характеристики безпосередніх конкурентів: площу, клас, поверх, стан ремонту, функціональність та місце розташування.
Для власників невеликих вбудованих приміщень важливо акцентувати увагу на перевагах конкретної локації й можливостях її використання для бізнесу.
Власникам великих торговельних площ варто окремо обґрунтовувати потенціал об'єкта: його технічні можливості, планувальну гнучкість, можливість розміщення одного чи кількох користувачів та інші характеристики, що можуть впливати на рішення покупця.
Наявність ремонту може підтримувати вищу ціну пропозиції, проте її обґрунтування має враховувати не лише сам факт оздоблення, а й якість, актуальність та придатність для цільового використання.
Для інвесторів торговельна нерухомість потребує комплексного підходу до аналізу.
Висока середньозважена ціна об'єктів у столиці або великих містах може свідчити про концентрацію дорожчих форматів нерухомості, проте сама собою не гарантує вищої прибутковості.
Водночас об'єкти у містах із нижчими середніми цінами потенційно можуть вимагати менших початкових капіталовкладень, але потребують окремого вивчення місцевого попиту на торгові площі, можливих орендних ставок і ризиків простою.
Для об'єктів формату street-retail важливо аналізувати комерційне оточення, можливості експлуатації та відповідність формату потенційним користувачам.
Для великих об'єктів визначальними можуть бути можливість формування стабільного орендного потоку, диверсифікація орендарів, витрати на утримання та капітальні ремонти.
Під час прийняття інвестиційних рішень також доцільно відокремлювати зміну середньої ціни пропозиції від реального приросту вартості порівнянних об'єктів. Для цього необхідний детальніший аналіз складу пропозицій та додаткових ринкових характеристик.
Для професійної роботи з торговою нерухомістю особливого значення набуває коректне формування вибірки аналогів.
Використання загальноукраїнського або навіть обласного середнього показника без додаткового сегментування може бути недостатнім для обґрунтованого висновку щодо конкретного об'єкта.
Доцільно послідовно враховувати локалізацію, площу, клас нерухомості, поверх розташування, ремонт, функціональне призначення та інші релевантні характеристики.
Важливо також перевіряти достатність вибірки та порівнянність її складу в різні періоди. Особливо це стосується вузьких сегментів і територій із невеликою кількістю оголошень.
Інструменти GISPro дозволяють проводити сегментований аналіз ринку пропозицій нерухомості та використовувати його результати як інформаційну основу для професійного дослідження й оцінювання.
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", у період із грудня 2025 року до вересня 2026 року ринок пропозицій продажу торгової нерухомості України продемонстрував позитивну динаміку середньозважених цін і суттєве розширення кількості активних оголошень.
Станом на вересень 2026 року середньозважена ціна становила 1 454 дол./м², а кількість активних оголошень досягнула 20 058. Порівняно з груднем 2025 року ці показники збільшилися відповідно на 7,40 % та 17,98 %.
Київ залишався головним ціновим центром досліджуваного ринку, тоді як Львівська, Волинська, Вінницька та Одеська області формували групу регіонів із відносно високими середньозваженими цінами.
Водночас регіональна динаміка не була однорідною. Позитивні зміни в одних областях поєднувалися зі зниженням середніх цін в інших.
За розмірністю найдорожчими за квадратний метр залишалися компактні торговельні приміщення до 100 м² та об'єкти площею від 100 до 300 м².
За класом найбільш високі середні ціни утримували вбудовані торговельні приміщення, тоді як окремі будівлі та МАФи характеризувалися іншими ціновими рівнями та особливостями динаміки.
Порівняння за станом ремонту показало вищу середньозважену ціну об'єктів із ремонтом, хоча цей результат потребує врахування відмінностей у складі вибірок.
Головний висновок дослідження полягає в тому, що ринок торгової нерухомості України дедалі важливіше оцінювати через сукупність територіальних, функціональних і якісних характеристик об'єктів, а не лише через загальний середній показник ціни квадратного метра.
Саме детальний аналіз локальних ринків, структури пропозиції та зіставних характеристик нерухомості дозволяє отримувати змістовнішу інформацію для професійної оцінки, інвестиційного аналізу й ухвалення комерційних рішень.
Аналітичний модуль GISPro | інструмент "Інтерактивний звіт" (дані за грудень 2025 — вересень 2026) та внутрішня база.
Основні статистичні показники та тренди розраховано на основі вибірки релевантних оголошень з бази даних GISPro.
📝 Примітка:
Аналітичні матеріали створено на основі власної бази даних, публічної статистики та з використанням аналітичних інструментів. Всі тексти є унікальними та адаптованими для інформаційних цілей.
⚖️ Авторське право:
Весь контент є інтелектуальною власністю автора публікації. Будь-яке копіювання або використання матеріалів дозволяється лише з активним посиланням на джерело.