Опубліковано: 27-10-2026 18:47
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", український ринок оренди торговельної нерухомості в період із грудня 2025 року до вересня 2026 року продемонстрував підвищення середньозважених ставок пропозиції та помірне збільшення кількості представлених на ринку об'єктів. Водночас за загальнонаціональними показниками приховуються суттєві відмінності між регіонами, містами, типами торговельних приміщень і розмірними категоріями.
Торговельна нерухомість залишається особливим сегментом комерційного ринку, у якому вартість оренди залежить не лише від площі та фізичного стану приміщення, а й від його розташування, доступності для покупців, транспортних зв'язків, функціонального призначення та потенціалу комерційного використання.
Для орендаря ставка за квадратний метр є складовою операційних витрат бізнесу. Для власника нерухомості вона визначає потенціал формування орендного доходу. Для інвестора орендні ставки виступають одним із ключових орієнтирів під час оцінювання дохідності комерційних об'єктів.
Саме тому аналіз ринку торговельної оренди потребує комплексного підходу, який враховує не лише загальну зміну цін, а й структуру пропозиції, регіональні диспропорції та відмінності між окремими категоріями приміщень.
У цьому огляді досліджено середньозважені ставки пропозицій оренди торговельної нерухомості України за двома контрольними періодами — груднем 2025 року та вереснем 2026 року.
Середньозважені ставки визначено з урахуванням кількості оголошень у кожній групі. Такий підхід дозволяє враховувати реальну представленість різних категорій нерухомості у вибірці та уникати спотворень, які можуть виникати внаслідок простого усереднення регіональних чи інших групових показників.
Варто також враховувати, що йдеться саме про ставки пропозицій оренди, а не про орендні платежі за фактично укладеними договорами. Відповідно, наведені показники характеризують цінові очікування орендодавців і структуру представленої пропозиції.
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", середньозважена ставка пропозицій оренди торговельної нерухомості в Україні збільшилася з 12,5 дол./м²/міс у грудні 2025 року до 13,4 дол./м²/міс у вересні 2026 року.
Таким чином, за аналізований період зростання становило 7,73 %, або приблизно 1,0 дол./м²/міс. Абсолютні ставки наведено з округленням до 0,1 долара, тоді як відсоткову динаміку розраховано за неокругленими середньозваженими значеннями.
Паралельно збільшилася й кількість оголошень у загальнонаціональній вибірці. Якщо в грудні 2025 року вона становила 19 762, то у вересні 2026 року — 20 412. Приріст дорівнював 650 оголошенням, або 3,29 %.
Співвідношення цих двох показників заслуговує на окрему увагу.
Середньозважена ставка оренди зросла швидше, ніж кількість пропозицій. Це означає, що загальна структура ринку стала дорожчою у перерахунку на квадратний метр, хоча обсяг представленої пропозиції збільшився порівняно помірно.
Однак така динаміка не обов'язково свідчить про однакове підвищення ставок для всіх об'єктів. На загальнонаціональний показник впливають як зміни орендних очікувань у межах окремих ринків, так і перерозподіл кількості оголошень між дорогими та дешевшими локаціями.
Зокрема, якщо в загальній вибірці збільшується частка пропозицій у столиці або інших дорогих міських локаціях, середньозважена ставка по Україні може зростати навіть за відносно стриманої динаміки в більшості регіонів.
Саме такий структурний чинник виявляється особливо важливим під час аналізу представлених даних.
Водночас необхідно розрізняти збільшення кількості оголошень та зростання фактичного попиту. Наявні показники характеризують сторону пропозиції. Вони не дозволяють безпосередньо визначити кількість укладених договорів, швидкість заповнення вакантних площ або інтенсивність попиту з боку орендарів.
Отже, головний загальнонаціональний результат дослідження полягає у поєднанні двох тенденцій: підвищення середньозважених ставок пропозиції та помірного розширення її загального обсягу.
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", Київ залишається найдорожчим і найбільш представленим у вибірці ринком оренди торговельної нерухомості України.
У грудні 2025 року середньозважена ставка оренди торговельних приміщень у столиці становила 18,1 дол./м²/міс, а у вересні 2026 року — 18,7 дол./м²/міс.
За дев'ять місяців столична ставка збільшилася на 3,36 %.
Хоча це зростання було повільнішим, ніж загальнонаціональні 7,73 %, абсолютний рівень столичних орендних ставок залишався суттєво вищим за середній по країні.
У вересні 2026 року різниця між Києвом і загальнонаціональним показником становила приблизно 5,3 дол./м²/міс, або 39,52 % на користь столиці.
Особливо показовою є динаміка кількості пропозицій.
У грудні 2025 року в Києві було представлено 6 320 оголошень, тоді як у вересні 2026 року — вже 7 641. Приріст становив 1 321 оголошення, або 20,90 %.
Таким чином, столичний ринок продемонстрував значно інтенсивніше збільшення представленої пропозиції, ніж Україна загалом.
Частка Києва у загальнонаціональній вибірці зросла з 31,98 % до 37,43 %. Отже, у вересні на столицю припадало вже понад третину всіх оголошень, представлених у дослідженні.
Ця зміна має безпосереднє значення для інтерпретації загальнонаціональної динаміки.
Оскільки орендні ставки Києва суттєво перевищують середній показник по Україні, збільшення частки столичних оголошень підвищує вплив дорогого ринку на загальнонаціональну середньозважену ставку.
Для порівняння, за межами Києва середньозважена ставка оренди підвищилася приблизно з 9,8 до 10,2 дол./м²/міс, або на 4,58 %. Водночас кількість оголошень за межами столиці скоротилася з 13 442 до 12 771, тобто на 4,99 %.
Це дозволяє зробити важливий висновок: загальне збільшення кількості оголошень по Україні було забезпечене передусім Києвом, тоді як сукупна вибірка інших регіонів скоротилася.
Отже, підвищення загальнонаціональної ставки до 13,4 дол./м²/міс слід розглядати не лише як цінове зростання, а й як результат зміни географічної структури пропозиції.
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", навіть усередині столичного ринку торговельної оренди спостерігаються значні відмінності між адміністративними районами.
Найвищу середньозважену ставку у вересні 2026 року зафіксовано в Печерському районі — 24,3 дол./м²/міс. У грудні 2025 року показник становив 23,3 дол./м²/міс. За аналізований період зростання дорівнювало 4,28 %.
Печерський район зберігає виражену цінову перевагу в межах столиці. Це узгоджується з особливостями його комерційного середовища, де представлені центральні ділові локації, торговельні площі різного формату та об'єкти, орієнтовані на платоспроможну аудиторію.
Водночас наведена ставка є середнім показником районної вибірки, а не універсальною ціною для кожного приміщення в Печерському районі.
У Шевченківському районі середньозважена ставка підвищилася з 18,2 до 19,4 дол./м²/міс, або на 6,72 %. Цей район також належить до верхнього цінового сегмента столичного ринку.
Помітнішу відносну динаміку продемонстрував Оболонський район, де середньозважена ставка зросла з 15,6 до 18,7 дол./м²/міс. Приріст становив 20,04 %.
Однак збільшення ставки супроводжувалося зміною кількості оголошень зі 174 до 338, тому частина цінового зростання могла бути пов'язана зі зміною складу представлених приміщень.
У Голосіївському районі середньозважена ставка підвищилася з 16,2 до 17,4 дол./м²/міс, або на 6,93 %, а у Святошинському — з 14,8 до 17,1 дол./м²/міс, або на 16,12 %.
Водночас далеко не всі райони столиці продемонстрували позитивну динаміку.
У Дарницькому районі середньозважена ставка знизилася з 16,4 до 15,2 дол./м²/міс, або на 7,30 %. У Дніпровському районі зміна також була від'ємною, хоча значно меншою — мінус 0,49 %.
Ці результати підтверджують неоднорідність столичного ринку.
Навіть у межах одного міста орендодавці та орендарі працюють у суттєво різних цінових умовах. Для правильної оцінки орендної ставки недостатньо орієнтуватися лише на середній показник Києва — необхідно враховувати щонайменше район, а для конкретних об'єктів також мікролокацію, формат приміщення та його функціональні характеристики.
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", регіональний розподіл орендних ставок у вересні 2026 року залишається нерівномірним.
Після Києва одним із найдорожчих регіональних ринків є Львівська область, де середньозважена ставка становила 12,5 дол./м²/міс. У грудні 2025 року вона дорівнювала 12,4 дол./м²/міс, тобто за дев'ять місяців збільшилася на 0,85 %.
Львівська область продемонструвала відносно стабільну цінову ситуацію на тлі зростання кількості пропозицій із 1 435 до 1 744.
Це свідчить про розширення представленої пропозиції без пропорційного різкого підвищення середньої орендної ставки.
У Дніпропетровській області середньозважена ставка зросла з 11,1 до 11,6 дол./м²/міс, або на 4,59 %. Цей регіон також належить до групи з порівняно високими орендними ставками, хоча його динаміка була стриманішою за загальнонаціональну.
Серед регіонів із помітним підвищенням ставок вирізняється Вінницька область.
У грудні 2025 року її середньозважена ставка становила 10,0 дол./м²/міс, а у вересні 2026 року — 11,1 дол./м²/міс. Приріст дорівнював 11,15 %.
Волинська область продемонструвала підвищення з 10,2 до 11,0 дол./м²/міс, або на 8,03 %, а Закарпатська — з 9,2 до 10,3 дол./м²/міс, або на 11,92 %.
При цьому Закарпатська область мала помітне скорочення кількості представлених оголошень — із 363 до 222. Тому зростання середньозваженої ставки варто інтерпретувати з урахуванням можливих змін у структурі пропозиції.
У Київській області, яка статистично аналізується окремо від міста Києва, середньозважена ставка підвищилася з 10,5 до 10,7 дол./м²/міс, або на 1,51 %.
Одеська область продемонструвала подібну помірну динаміку — з 10,1 до 10,2 дол./м²/міс, або на 1,65 %.
Отже, серед економічно активних регіональних ринків можна побачити різні траєкторії: від майже незмінного рівня орендних ставок до двозначних відсоткових приростів.
Водночас частина областей показала зниження.
У Чернівецькій області середньозважена ставка скоротилася з 9,5 до 7,9 дол./м²/міс, або на 16,38 %. У Чернігівській області зниження становило 6,04 %, у Запорізькій — 3,83 %, у Миколаївській — 2,83 %, а в Івано-Франківській — 1,78 %.
Найнижчі абсолютні середньозважені ставки серед представлених регіонів у вересні 2026 року спостерігалися в Херсонській області — 4,9 дол./м²/міс, Донецькій — 6,3 дол./м²/міс і Запорізькій — 7,1 дол./м²/міс.
У Херсонській області вереснева вибірка становила лише 17 оголошень, а в Донецькій — 29. Хоча ці обсяги перевищують мінімальний поріг малої вибірки, вони залишаються обмеженими для широких узагальнень.
Регіональні відмінності можуть відображати поєднання характеристик місцевих комерційних ринків, безпекової ситуації, економічної активності, типового формату об'єктів та структури наявних оголошень.
Водночас самі орендні ставки не дозволяють кількісно визначити внесок кожного із цих чинників. Для цього необхідні додаткові дослідження.
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", порівняння обласних показників із ситуацією у великих містах підтверджує, що середньорегіональна динаміка не завжди збігається з тенденціями адміністративних центрів.
Наприклад, у Львові середньозважена ставка оренди торговельних приміщень знизилася з 13,9 до 13,6 дол./м²/міс, або на 2,05 %. Водночас Львівська область загалом продемонструвала невелике зростання.
Таким чином, локальний ринок міста та сукупний регіональний ринок мали різні напрямки цінової динаміки.
У Дніпрі середньозважена ставка підвищилася з 12,8 до 13,0 дол./м²/міс, або на 1,22 %.
В Одесі показник збільшився з 10,3 до 10,5 дол./м²/міс, або на 2,06 %.
У Харкові середньозважена ставка зросла з 8,0 до 8,1 дол./м²/міс, або на 1,91 %. При цьому кількість оголошень скоротилася з 1 158 до 886, що свідчить про помітну зміну обсягу представленої пропозиції.
Вінниця продемонструвала більш інтенсивне підвищення середньозваженої ставки — з 10,3 до 11,6 дол./м²/міс, або на 12,13 %.
В Ужгороді ставка збільшилася з 11,3 до 13,0 дол./м²/міс, або на 15,66 %. Проте кількість оголошень скоротилася зі 175 до 108, тому порівняння необхідно розглядати з урахуванням можливої зміни складу вибірки.
Серед прикладів протилежної динаміки — Чернівці, де середньозважена ставка знизилася з 9,7 до 8,3 дол./м²/міс, або на 14,30 %, та Івано-Франківськ, де падіння становило 5,66 %.
Це означає, що загальнонаціональні тренди не варто механічно переносити на конкретні міста.
Під час визначення орендної ставки для торговельного об'єкта важливо аналізувати локальний ринок, на якому він фактично конкурує за орендаря.
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", аналіз пропозицій оренди торговельної нерухомості за типами територіальних громад також демонструє відмінності у рівні ставок та швидкості їхньої зміни.
Для коректності цього порівняння місто Київ, яке в наданих даних не віднесено до жодної із зазначених категорій громад, розглядається окремо і не включається до розрахунку.
У міських територіальних громадах середньозважена ставка зросла з 9,9 дол./м²/міс у грудні 2025 року до 10,3 дол./м²/міс у вересні 2026 року.
Динаміка становила 4,27 %.
Саме міські громади формують основну частину регіональної пропозиції за межами столиці. У вересні 2026 року в цій категорії було представлено 11 719 оголошень.
У сільських територіальних громадах середньозважена ставка підвищилася з 9,6 до 10,5 дол./м²/міс, або на 9,56 %.
Цікаво, що у вересні 2026 року середньозважена ставка сільських громад навіть дещо перевищила показник міських громад.
Однак цей результат не слід трактувати як загальну перевагу сільської торговельної нерухомості над міською.
Сільські громади представлені значно меншою вибіркою, а серед оголошень можуть бути об'єкти у передмістях великих міст або комерційно привабливих приміських локаціях. Відповідно, агрегована середня ставка може відображати специфіку саме представлених об'єктів.
У селищних територіальних громадах середньозважена ставка зросла з 7,5 до 8,1 дол./м²/міс, або на 8,55 %.
Таким чином, позитивну динаміку ставок зафіксовано в усіх трьох типах громад.
Водночас ринки відрізняються за масштабом та складом пропозиції. Для інвесторів і орендарів це означає необхідність окремо аналізувати приміські, селищні та міські локації, не обмежуючись формальною адміністративною класифікацією.
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", площа торговельного приміщення є одним із важливих параметрів, за якими помітно відрізняються середньозважені ставки оренди.
У вересні 2026 року найвищу середньозважену ставку серед розмірних категорій мали торговельні приміщення площею до 100 м² — 14,1 дол./м²/міс.
У грудні 2025 року відповідний показник становив 13,2 дол./м²/міс. За дев'ять місяців він збільшився на 6,60 %.
Цей формат залишається найбільш масовим за кількістю оголошень.
У вересні 2026 року на приміщення до 100 м² припадало 11 479 оголошень, або 56,24 % загальнонаціональної вибірки.
Значна представленість невеликих площ цілком узгоджується зі структурою торговельної нерухомості, у якій компактні приміщення можуть використовуватися для магазинів, аптек, закладів обслуговування, пунктів видачі замовлень та інших комерційних форматів.
Для таких бізнесів важлива не лише загальна площа, а й здатність приміщення забезпечити необхідний контакт із клієнтами за прийнятного сукупного орендного платежу.
У категорії від 100 до 300 м² середньозважена ставка підвищилася з 11,7 до 12,7 дол./м²/міс, або на 8,20 %.
Цей формат формує другу за величиною групу пропозицій. У вересні в ній налічувалося 5 959 оголошень.
Торговельні площі такого розміру можуть бути придатними для ширшого спектра форматів — від спеціалізованих магазинів до торговельних об'єктів із кількома функціональними зонами.
У сегменті від 300 до 500 м² середньозважена ставка збільшилася з 11,1 до 12,0 дол./м²/міс. Приріст становив 8,21 %.
Приміщення площею від 500 до 1000 м² продемонстрували підвищення з 11,3 до 12,4 дол./м²/міс, або на 10,12 %.
Найбільшу відносну динаміку зафіксовано в категорії понад 1000 м².
У грудні 2025 року середньозважена ставка таких об'єктів становила 10,2 дол./м²/міс, тоді як у вересні 2026 року — 12,1 дол./м²/міс.
Приріст дорівнював 19,28 %.
Одночасно кількість оголошень у цій розмірній категорії збільшилася з 459 до 581.
Це помітна зміна для сегмента великих торговельних площ. Проте її не слід автоматично трактувати як свідчення прискорення попиту на всі великі приміщення. Підвищення середньозваженої ставки може бути пов'язане як із переоцінкою пропозицій орендодавцями, так і зі зміною географічного розподілу та характеристик представлених об'єктів.
Загалом у вересні збереглася перевага невеликих площ за абсолютним рівнем ставки оренди. Водночас великі об'єкти продемонстрували найвищий відносний приріст.
Для ринку це означає, що залежність ставки оренди від площі не є однозначною: менші приміщення залишаються дорожчими за квадратний метр, але динаміка окремих великих форматів може випереджати зростання компактних об'єктів.
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", аналіз торговельної нерухомості за класом об'єкта демонструє суттєві відмінності між окремими форматами.
Найбільшу частину вибірки становлять об'єкти, віднесені в наданих таблицях до категорії «Окрема будівля».
У грудні 2025 року середньозважена ставка цієї категорії становила 12,4 дол./м²/міс, а у вересні 2026 року — 13,2 дол./м²/міс.
Приріст дорівнював 6,26 %.
Кількість оголошень у категорії майже не змінилася: 17 699 у грудні та 17 581 у вересні.
Отже, цей формат продемонстрував відносно стабільну кількість пропозицій за поступового підвищення середньозваженої ставки.
Набагато інтенсивніші зміни відбулися в категорії «Вбудоване торговельне приміщення».
Її середньозважена ставка збільшилася з 11,6 до 14,7 дол./м²/міс, або на 26,58 %.
При цьому кількість оголошень зросла з 1 811 до 2 626 — на 45,00 %.
Таким чином, саме вбудовані торговельні приміщення продемонстрували одну з найпомітніших структурних змін у представлених даних.
У вересні їхня середньозважена ставка перевищувала показник окремих будівель приблизно на 1,5 дол./м²/міс, або на 11,29 %.
Це свідчить про формування вищого цінового рівня у відповідній категорії пропозицій.
Вбудовані торговельні приміщення часто асоціюються з форматами street-retail — торговельними площами у складі житлової чи багатофункціональної забудови. Для орендарів таких об'єктів можуть мати значення безпосередня доступність із вулиці, розташування поблизу житлових кварталів і можливість швидкого контакту з покупцями.
Однак надана класифікація сама по собі не підтверджує, що всі об'єкти цієї категорії мають окремий вхід, фасадне розташування або інші характеристики класичного street-retail.
Окремої уваги заслуговує категорія МАФ/роллет.
У вересні 2026 року її середньозважена ставка становила 20,4 дол./м²/міс, що є найвищим абсолютним показником серед наведених класів.
У грудні 2025 року ставка дорівнювала 20,8 дол./м²/міс. За аналізований період відбулося зниження на 2,04 %.
Такий високий рівень ставки за квадратний метр потребує правильної інтерпретації.
Компактні торговельні формати можуть мати високу питому орендну ставку за невеликої загальної площі. Крім того, на середньозважений показник впливає географія та характер об'єктів у вибірці.
Тому висока ставка МАФів не означає, що вони є універсально дорожчими або інвестиційно привабливішими за всі інші категорії торговельних приміщень.
У категорії «Торговельний центр» у вересні 2026 року середньозважена ставка становила 5,0 дол./м²/міс проти 8,0 дол./м²/міс у грудні 2025 року.
Формально це відповідає зниженню на 37,50 %, однак у вересневій вибірці представлено лише три оголошення.
Обережно: мала вибірка.
Отже, цей показник не варто використовувати для узагальнення ситуації на ринку оренди приміщень у торговельних центрах України.
У цілому розподіл за класами демонструє, наскільки істотно відрізняються орендні ставки різних торговельних форматів. Водночас для коректного оцінювання окремого об'єкта необхідно враховувати його індивідуальні характеристики, а не лише належність до формальної категорії.
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", розподіл торговельної нерухомості за ознакою наявності ремонту дає цікаві результати, які відрізняються від поширеного уявлення про обов'язкову цінову перевагу готових приміщень.
У грудні 2025 року середньозважена ставка оренди приміщень із ремонтом становила 11,2 дол./м²/міс.
У вересні 2026 року вона підвищилася до 12,3 дол./м²/міс.
Приріст становив 9,35 %.
Натомість у категорії приміщень без ремонту середньозважена ставка збільшилася лише з 13,2 до 13,3 дол./м²/міс, або на 0,45 %.
Отже, у вересні 2026 року середньозважена ставка об'єктів без ремонту була приблизно на 1,0 дол./м²/міс, або на 8,01 %, вищою за ставку об'єктів із ремонтом.
На перший погляд такий результат може здаватися нетиповим.
Однак він не означає, що відсутність ремонту автоматично підвищує вартість оренди торговельної нерухомості.
Насамперед варто враховувати, що ознака ремонту представлена не для всієї загальнонаціональної вибірки.
У грудні 2025 року цей розріз охоплював 11 078 оголошень, а у вересні 2026 року — 9 809. Відповідно, у вересні аналіз ремонту базується приблизно на 48,06 % оголошень основної вибірки.
Крім того, порівнювані категорії можуть відрізнятися за місцем розташування, площею, функціональним призначенням, класом та іншими характеристиками.
Наприклад, приміщення без ремонту, розташоване у комерційно привабливій локації, може мати вищу орендну ставку, ніж готовий об'єкт у менш активному торговельному середовищі.
Також окремі орендарі можуть бути зацікавлені у приміщеннях без оздоблення, оскільки це дозволяє адаптувати простір під власний торговельний формат.
Водночас готовий ремонт може скорочувати витрати та час підготовки об'єкта до використання.
Отже, надані дані підтверджують відмінності ставок між групами з ремонтом і без нього, але не дають підстав стверджувати, що ремонт самостійно знижує або підвищує орендну вартість.
Для кількісного визначення такого впливу необхідно порівнювати об'єкти з максимально подібними характеристиками.
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", результати дослідження дозволяють виділити кілька взаємопов'язаних процесів, які характеризують зміну структури ринку торговельної оренди між груднем 2025 року та вереснем 2026 року.
Перший процес — підвищення загальнонаціональної середньозваженої ставки за одночасного збільшення кількості пропозицій.
Ці показники свідчать про те, що вереснева структура ринку була дорожчою за грудневу. Проте сам факт зростання не означає рівномірного подорожчання всієї торговельної нерухомості.
Другий процес — посилення статистичного впливу Києва.
Столиця одночасно має найвищу середньозважену ставку серед представлених регіонів та суттєве збільшення кількості оголошень. Це робить столичну складову одним із важливих чинників формування загальнонаціонального показника.
Третій процес — збереження значної регіональної неоднорідності.
На тлі підвищення ставок у Вінницькій, Закарпатській та інших областях окремі регіони демонстрували зниження. Отже, не можна говорити про універсальну тенденцію подорожчання в кожній частині країни.
Четвертий процес — посилення ролі окремих торговельних форматів.
Вбудовані торговельні приміщення продемонстрували помітне збільшення і середньозваженої ставки, і кількості оголошень. При цьому найбільш масовими залишилися об'єкти, віднесені до категорії окремих будівель.
П'ятий процес — неоднакова динаміка залежно від площі.
Невеликі об'єкти зберігають найвищу середньозважену ставку серед розмірних груп, проте найбільший відносний приріст зафіксовано серед приміщень площею понад 1000 м².
Шостий процес — важливість правильного врахування структури даних.
Приклади розрізів ремонту та поверху свідчать, що середньозважені показники потрібно інтерпретувати з урахуванням охоплення вибірки, особливостей класифікації та можливої зміни складу оголошень.
Загалом результати вказують на ринок, у якому одночасно відбуваються підвищення цінових очікувань, географічний перерозподіл пропозиції та зміни питомої ваги окремих форматів нерухомості.
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", головний висновок полягає в тому, що ринок оренди торговельної нерухомості України у вересні 2026 року став дорожчим за середньозваженою ставкою пропозицій, але його розвиток залишався нерівномірним.
Загальнонаціональна динаміка на рівні +7,73 % не означає, що кожен орендодавець міг підвищити ставку на аналогічний відсоток або що всі орендарі зіткнулися з відповідним збільшенням своїх витрат.
Фактична ситуація залежить від конкретного ринку, де розташований об'єкт.
Для одних міст характерне підвищення орендних ставок, для інших — відносна стабільність або зниження.
Для окремих форматів торговельної нерухомості динаміка також істотно відрізняється.
Зростання середньозваженої ставки вбудованих приміщень може бути важливим сигналом для учасників ринку street-retail, однак не замінює індивідуального аналізу конкретного об'єкта.
Підвищення ставок великих приміщень свідчить про зміну цінової структури цього сегмента, але саме по собі не доводить збільшення попиту на великі торговельні площі.
Високі ставки компактних об'єктів підтверджують, що загальна площа та питома вартість оренди не завжди змінюються в одному напрямку.
Для власників нерухомості це означає необхідність обґрунтовувати орендну ставку через локальні ринкові аналоги.
Для орендарів — оцінювати не лише номінальну ставку за квадратний метр, а й сукупні витрати на використання приміщення.
Для інвесторів — враховувати, що високі ставки пропозицій ще не гарантують відповідного фактичного орендного доходу, адже на результат інвестиції впливають вакантність, експлуатаційні витрати, умови договору та інші чинники.
Таким чином, середньозважені ставки оренди виступають важливим ринковим орієнтиром, однак найкращий практичний результат забезпечує їх використання разом із деталізованою інформацією про об'єкт і локальне конкурентне середовище.
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", значні відмінності між регіонами, класами, площами та іншими характеристиками приміщень роблять особливо важливим індивідуальний підхід до вибору та ціноутворення торговельної нерухомості.
Орендарям доцільно насамперед визначати економічну доцільність конкретної локації, а не орієнтуватися виключно на мінімальну ставку за квадратний метр.
Приміщення з нижчою орендною ставкою не завжди є вигіднішим для бізнесу, якщо його розташування не забезпечує достатньої кількості потенційних клієнтів або створює додаткові операційні витрати.
Особливу увагу варто приділяти порівнянню приміщень однакової площі, функціонального призначення та розташування.
При виборі невеликих площ слід враховувати, що вони мають відносно високі середньозважені ставки за квадратний метр.
Для орендарів більших приміщень важливо аналізувати не лише питому орендну ставку, а й загальний бюджет оренди, експлуатаційні платежі, витрати на адаптацію приміщення та можливі обмеження його використання.
Окремим чинником є ремонт.
Оскільки наявні дані не підтверджують універсальної цінової переваги приміщень із ремонтом, орендарям доцільно оцінювати реальну придатність оздоблення для власного бізнесу, а не сприймати сам факт його наявності як безумовну перевагу.
Орендодавцям доцільно визначати стартову ставку з урахуванням конкретного конкурентного середовища.
Середньозважена ставка по Україні не може використовуватися як безпосередній орієнтир для всіх регіонів, оскільки між окремими локаціями існують суттєві цінові відмінності.
Для власників об'єктів у Києві особливо важливим є аналіз районного та мікролокального ринку.
Навіть у межах столиці ставки значно відрізняються, тому використання загальноміського показника без додаткової деталізації може призводити до некоректного позиціонування приміщення.
Власникам вбудованих торговельних площ варто звернути увагу на динаміку відповідного сегмента, у якому за аналізований період зафіксовано суттєве підвищення середньозваженої ставки.
Проте перегляд орендної ціни повинен ґрунтуватися не лише на загальній динаміці категорії, а й на характеристиках конкретного об'єкта та актуальних пропозиціях конкурентів.
Для великих торговельних площ доцільно окремо досліджувати локальну пропозицію, оскільки зафіксований високий відносний приріст ставок може суттєво залежати від географічного та функціонального складу вибірки.
Інвесторам необхідно розглядати орендну ставку як один із компонентів оцінювання дохідності, а не як самодостатній показник інвестиційної привабливості.
Висока ставка за квадратний метр може бути характерною для невеликих або специфічних торговельних форматів, але фактична ефективність інвестиції залежить від стабільності орендного потоку та можливості тривалого використання приміщення орендарем.
Під час аналізу інвестицій у Києві слід враховувати суттєву цінову диференціацію між районами.
Для регіональних інвестицій важливо досліджувати не лише середню ставку, а й кількість представлених оголошень, структуру об'єктів і потенційну глибину локального ринку.
Окрему увагу варто приділяти містам, де відбувається помітна зміна орендних ставок, але одночасно скорочується кількість пропозицій. Така ситуація може бути пов'язана з різними чинниками і потребує додаткового аналізу, перш ніж робити висновок про зміну інвестиційної привабливості.
При оцінюванні майбутніх орендних доходів доцільно застосовувати декілька сценаріїв, враховуючи можливі періоди вакантності, орендні канікули, витрати на утримання та зміну умов ринку.
За даними інструменту "GISPro | Інтерактивний звіт", результати дослідження підтверджують, що український ринок оренди торговельної нерухомості у вересні 2026 року характеризувався вищими середньозваженими ставками пропозиції, ніж у грудні 2025 року.
Загальнонаціональний показник підвищився з 12,5 до 13,4 дол./м²/міс, або на 7,73 %.
Кількість представлених оголошень зросла на 3,29 %, до 20 412.
Водночас головною особливістю аналізованого періоду став нерівномірний характер змін.
Київ зберіг позицію найдорожчого регіонального ринку та суттєво збільшив свою частку у загальнонаціональній вибірці.
За межами столиці загальна кількість представлених оголошень скоротилася, хоча середньозважена ставка також зросла.
Окремі регіони та міста продемонстрували значне підвищення орендних ставок, тоді як інші характеризувалися стабілізацією або зниженням.
Невеликі торговельні приміщення зберегли перевагу за питомою орендною ставкою, але найвищий відносний приріст зафіксовано серед великих площ понад 1000 м².
Серед класів нерухомості найбільш помітна структурна зміна спостерігалася у категорії вбудованих торговельних приміщень, де одночасно підвищилися ставки та збільшилася кількість пропозицій.
При цьому результати аналізу ремонту й поверховості ще раз підтверджують необхідність уважно враховувати склад вибірки та не ототожнювати статистичний зв'язок із прямим впливом окремого фактора на ціну.
Головний підсумок: ринок оренди торговельної нерухомості України залишається географічно та структурно неоднорідним. Загальнонаціональне зростання ставок супроводжується різними локальними тенденціями, а визначальне значення для практичного ціноутворення мають характеристики конкретного об'єкта та його конкурентне середовище.
Саме тому використання деталізованої ринкової аналітики є важливою умовою обґрунтованого визначення орендних ставок, прийняття інвестиційних рішень та оцінювання комерційної нерухомості.
Аналітичний модуль GISPro | інструмент "Інтерактивний звіт" (дані за грудень 2025 — вересень 2026 року) та внутрішня база.
Основні статистичні показники та тренди розраховано на основі вибірки релевантних оголошень з бази даних GISPro.
Аналітичні матеріали створено на основі власної бази даних, публічної статистики та з використанням аналітичних інструментів.
Всі тексти є унікальними та адаптованими для інформаційних цілей.
Весь контент є інтелектуальною власністю автора публікації.
Будь-яке копіювання або використання матеріалів дозволяється лише з активним посиланням на джерело.